У європейському медіа вийшов матеріал про жінок України, які живуть і працюють у війні. І в ньому немає абстрактних образів. Є конкретні жінки, долі та ціна, яку вони платять щодня. ▫️ Поліна, яка приходить на могилу своєї мами — Антоніни. Жінка доброволицею пішла на фронт, пройшла шлях від підготовки до служби в штурмовому батальйоні й загинула, рятуючи поранених побратимів. Навіть на службі вона залишалася мамою: пояснювала доньці, як полагодити лічильник газу, і тримала зв’язок із родиною до останнього. ▫️ Олена, хірургиня з Харкова, яка до повномасштабної війни працювала в естетичній медицині, а потім пішла ближче до фронту і тепер рятує поранених у стабілізаційному пункті. Вона стала бабусею, але замість спокійного життя обрала війну, бо вважає, що так потрібніша для майбутнього онука.▫️ 101-річна Валентина Кимлик, яка переживає цю війну в Дніпрі, після повернення з евакуації, без світла, без тепла, з пам’яттю про всіх своїх рідних і з незламним відчуттям дому.Є історії і з Запоріжжя. Аліні — 20 років. Її син Захар народився 27 січня. А вже за кілька днів після пологів вони обоє опинилися під ударом по запорізькому пологовому. Потім вона була змушена залишити дім і переїхати в прихисток з укриттям, бо життя з немовлям під сиренами й ударами стало нестерпним. Це одна з тих історій, у яких війна заходить туди, де мало б бути тільки життя.Є і моя історія. Як жінки, яка очолює прифронтове місто у надскладний для нього період. Місяць тому зустріла групу журналістів провідного французького видання у Запоріжжі та розповіла, як працює система місцевого самоврядування, як живе місто, про мої особисті переживання як жінки. Натхненна бути в одному матеріалу з тими, про яких писала вище. З усіма героїнями, які не зламались. Стаття важлива саме тому, що показує правду: сьогодні українські жінки не стоять осторонь війни. Вони в її центрі. На фронті. У лікарнях. У материнстві. У втраті. У місцевому самоврядуванні. На жінках сьогодні справді тримається дуже багато. І добре, що світ бачить не узагальнений образ, а конкретні імена, конкретні історії та конкретну силу.