Дим - Міла Смолярова

Збірка оповідань Міли Смолярової має дуже влучну назву, що чітко передає суть творів: вони дійсно як дим. Деколи це тонка димка, через яку наша реальність здається химерною й якоюсь неправильною; іноді це дим від сигарет, яким затягуєшся до кашлю після того, як виходиш покурити й переварити все те, що тобі розповіли; іноді це дим на попелищі, бо події оповідання залишили за собою пустку; а іноді це дим кільцями, який випускає твій дідусь, щоб повеселити тебе малу в перервах між розповідями якоїсь байки. Але в мене не одразу склалось з цією книгою. Перший підхід до неї був невдалий: за анотацією я чекала викрученої на максимум містики, повного нерозуміння того, що відбувається, та магічного реалізму. Але перші оповідання аж занадто життєві, проблеми героїв оголені, як нерв, бʼють своєю відвертістю, а іноді навіть викликають неймовірну огиду. Тому я трошки відклала читання, бо мені дуже сподобалося, як пише авторка, і не хотілося псувати враження про текст через свої хибні очікування. І це було дуже правильне рішення, бо наступна спроба була успішнішою. Я вже знала, чого очікувати від книги, мене не збивали думки про те, чому ж Ріана — фантом і що таке IVibe, хоча якраз у другій половині збірки містицизму й магічного реалізму побільшало, і саме там нам дають відповіді на ці питання. Історії в книзі дуже різнопланові за змістом, тональністю, емоціями й обʼємом. Але мені сподобалося, що жодна з них не залишає байдужим: немає такого, що після перегортання сторінки вже й не дуже памʼятаєш, про що читав. І це показник чудової авторської роботи. Від мене книга отримує чотири задумливі лисички 🤔🤔🤔🤔 з пʼяти. Це гарна книга, якщо хочеться почитати щось на злобу дня й пережити різноманітній спектр емоцій й трошки порефлексувати над життям.#Redfox_прочитане📚 Ната в книжкових світах | Підписатись