Все ж хочу додати трохи до сьогоднішньої новини про шантаж Олени Тополі інтимними відео. Це публічний приклад того, що за шантаж приватними фото та відео існує відповідальність. Ні, не всі про це знають, і проговорювати це в публічному поліважливо. Revenge porn — досить поширене явище і зовсім не нове (воно існувало ще до масового інтернету). Ображені колишні зливають фото сплячих або непритомних дівчат та інтимні відео з ними на порносайти, локальні сайти/групи університетів чи компаній або розсилають їх колегам, родичам і друзям. Жінок можуть шантажувати поширенням фото, вимагаючи гроші, особливо коли йдеться про медійних осіб, або коли жінка хоче припинити стосунки, а кривдник ні. Так само можуть шантажувати й неповнолітніх дівчат. Часом злочинці починають спілкування з дівчатами в соціальних мережах і згодом погрожують поширити інтимні фото у соцмережах або надіслати їхнім батькам чи друзям, якщо дівчата не погодяться на зустріч або перестануть надсилати свої фото чи відео. Є відома історія Серени К. Флейтс ізКаліфорнії. Коли 14-річна Серена навчалася у восьмому класі, вона закохалася в хлопця, старшого на рік. Він попросив її зняти себе оголеною на відео. Вона надіслала відео. З часом Серена помітила, що в школі на неї почали «дивно дивитися». Виявилося, що хлопець поділився відео з друзями, і хтось опублікував їх на Pornhub. Закінчилося все погано. Переживати таке дуже важко психологічно. До того ж постраждалі часто стикаються з реальним переслідуванням або погрозами вже від тих, хто побачив фото чи відео в мережі. У перспективі це може впливати на багато сфер життя. Насправді публічна комунікація Олени важлива для того, щоб постраждалі розуміли, що по допомогу можна і потрібно звертатися, а кривдники мають знати, що за такі дії існує покарання.