Справжні Українці 🇺🇦

Агов, громадо! Настав час активувати внутрішнього супергероя й зробити маленьке, але потужне донатʼє. Так-так, саме його - те магічне після якого карма підстрибує на +10, а у наших Захисників з’являється більше шансів повернутись додому живими. Або, якщо любиш елегантність, тоді твоє — донате‌. Хочеться емоцій, жестів і трохи «мама міа» - вперед із донато‌. Відчуваєш себе дисциплінованим воїном світла - підійде поважне донат-сан. Є бажання зробити все максимально серйозно й впорядковано - тут однозначно дьонат. А якщо душа просить сонця, тепла і легкого «ола» — тоді запалюй із доньяте‌. Головне не те, як ти це називаєш — головне, щоб воно сталося! Бо кожне донат’є, донате, дьонат і вся ця мовна феєрія перетворюється на реальну допомогу тим, хто щодня тримає для нас небо, землю й життя. Бо кожен вклад — це, як кинути монетку в колодязь бажань, тільки бажання тут одне:щоб ті, хто нас захищає, мали все необхідне й повернулися живими та здоровими. Тож не соромимось, не відкладаємо, робимо свій внесок, щоб і нам, і кармі, і нашим воїнам стало трохи легше дихати. А якщо без жартів — наша підтримка справді рятує. Кожна гривня — це шанс для Захисників повернутися додому живими.Донать, як хочеш і як можеш!Але не мовчи! Підтримай! Разом допоможемо, разом переможемо!Реквізити:1. Активне посилання: https://www.liqpay.ua/uk/checkout/i720380796542. Рахунок карта фонду: 5169 3351 0824 4266Збір на дрони:1. Банка моно: https://send.monobank.ua/jar/6nMinbTiih2. Рахунок карта фонду: 5169 3351 0827 9817🌐Для закордонних платежів:1. PayPal: [email protected]

25 листопада 2025 року команда Благодійного фонду «Справжні українці» знову передала чергову партію допомоги до КНП «Коростенська центральна районна лікарня». Установа отримала необхідні речі для щоденної роботи: туалети, умивальники, медичні та гігієнічні засоби, інші вироби, що допоможуть покращити умови перебування пацієнтів і полегшити працю медперсоналу. Ми добре розуміємо, що лікарні сьогодні, як заклади охорони здоров’я - це опорні точки громади, куди звертаються люди в найважчі моменти. Тому наш фонд і надалі буде там, де потрібна підтримка. Ми продовжимо допомагати, реагувати на запити та робити все можливе, аби медичні установи мали належні умови для роботи. Щиро дякуємо колективу Коростенської ЦРЛ за їхню витримку, людяність та щоденну працю. Висловлюємо глибоку вдячність нашим Захисникам і Захисницям. Завдяки вам Україна має майбутнє, а ми — можливість підтримувати тих, хто цього потребує. Закликаємо всіх небайдужих приєднуватися до волонтерських ініціатив. Разом ми можемо зробити набагато більше. Підтримка кожного — це реальний внесок у спільну справу, що наближає нашу перемогу та зміцнює громади по всій країні. Фонд «Справжні українці» — поруч там, де потрібні!

19–20 листопада в Житомирському ліцеї #16 сталося те, що не вимірюється тільки цифрами. Так, Благодійний ярмарок зібрав вражаючі 174 700 гривень, але насправді було зібрано набагато більше — силу єдності, щирість сердець і безмежну любов до тих, хто щодня виборює для нас мир. Щира подяка кожному, хто долучився: учням, батькам, педагогам, адміністрації, всім невтомним рукодільникам, майстрам та мрійникам, які перетворили ці дні на свято добра. Ви довели, що Ваш ліцей — це не просто навчальний заклад. Це спільнота, яка виховує гідне, свідоме покоління, здатне діяти, співчувати, підтримувати й змінювати світ навколо. Шана педагогічному колективу! Саме завдяки Вам діти зростають з відкритими серцями, з твердою позицією та умінням бути небайдужими. Ви — ті, хто закладає у них найцінніше: людяність і відповідальність. Зібрані кошти будуть спрямовані на закупівлю для наших Захисників FPV-дронів та комплектуючих Кожна гривня — це наш голос підтримки, наша віра, наша вдячність тим, хто береже Україну, береже кожного з нас. Дякуємо Вам, наші Герої, за силу, відвагу та незламність 🇺🇦✨

Потрібно максимальний перепост!!! На передовій є моменти, коли події стискаються до однієї точки — і там вже немає простору для вибору. Саме в такій реальності сьогодні опинилися військові 101-ї бригади - їхні побратими з 3-го батальйону, які з грудня 2024 року стримують vорога в околицях міста Часів Яр, потрапили в напівоточення! Там кожна хвилина має ціну, там боєкомплект на вагу золота, там медичні та продуктові набори це про питання вижити. У таких умовах спеціальний дрон — це інструмент, який дає можливість побачити ситуацію в реальному часі, скоригувати дії, ухвалити рішення, доставити допомогу - і врятувати життя! У зоні, де людина беззахисна, саме дрон стає її шансом. Армія робить усе, що може - але є речі, які ми можемо зробити тільки разом! Потрібна допомога, щоб забезпечити підрозділ тим, що дозволить підтримати та витягнути побратимів із пастки й не допустити нових втрат. Сьогодні кожен донат — це внесок у збереження тих, хто боронить країну, це наш прямий вплив на події, які відбуваються просто зараз. Підтримаймо цей збір!Бо коли на лінії фронту вирішується життя — мовчання не є варіантом!Реквізити для допомоги!👇👇👇Найменування отримувача: БО БФ СПРАВЖНІ УКРАЇНЦІКод отримувача: 44705676Рахунок отримувача: UA303052990000026007006405597Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

Цей день — тихий і суворий, як осінній присмерк, коли вітер несе крізь голе гілля голоси минулого. Четверта субота листопада завжди стоїть у календарі, мов кам’яний хрест при дорозі: нагадує, зупиняє, примушує прислухатися до того, що вже не крик, а тиха тінь нашого болю. Колись Україна могла б розквітнути густішими садками, більше наповнитися дитячим сміхом, ширшими врожаями й довшими родинними столами. Та на межі століть, коли народ тільки пробував стати на ноги своєї державності, над ним, мов ворон, схилився режим, що не мав ані серця, ані жалю. Три голоди, три чорні хвилі — 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947 — прокотилися нашими родючими землями жорстокими хвилями, найбільша - Великий Голод тридцять третього… За оцінками Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, у 1932-1933 років від голоду померли 10,5 мільйона українців. Може, саме тому нині, коли країна знову проходить через випробування, ми ще гостріше відчуваємо: пам’ять — це не лише про минуле, це про силу жити далі. Про незламність, яка передається з покоління в покоління, як вогник від свічки до свічки. Сьогодні о 16:00 зупинімося!Хай у кожному домі, у кожному серці спалахне маленький вогник — свічка пам’яті. За тих, кому не дали жити, за тих, чиї імена розвіяло вітром, але не витерло з нашої пам’яті. За Україну, яка вміє вистояти навіть тоді, коли її намагаються стерти з лиця землі! Світло цієї свічки — наша обіцянка знати, пам’ятати і не дозволити темряві повернутися.

День Гідності та Свободи — це жива сторінка нашої історії, день, коли серце українського народу б’ється в унісон із пам’яттю про тих, хто став на шлях боротьби за право бути вільним.     Це свято нагадує нам, що свобода не приходить сама по собі — її здобувають, виборюють, захищають. Воно бере свій початок у переломних моментах нашої новітньої історії, коли українці знову і знову доводили: народ, що знає ціну гідності, ніколи не дозволить зламати себе ні тиранії, ні зовнішньому агреsору.    Помаранчева революція та Революція Гідності стали відповіддю мільйонів громадян на спроби узурпації влади та зневаги до вибору нації. Саме 21 листопада 2013 року українці вийшли на вулиці, щоб заявити світу: ми не віддамо своє майбутнє, не відступимо перед брехнею й насильством. Із цих днів почався новий етап боротьби — спершу проти внутрішнього безправ’я, а згодом проти відкритої роssійської агресії.    У цьому горнилі народжувалися нові форми громадянської відваги, формувалися добровольчі підрозділи та тисячі людей зробили особистий вибір — стати на захист країни й сьогодні підтверджують своє рішення діями. Гідність народжується там, де є свобода вибору, а свобода живе лише серед тих, хто готовий її боронити!     Сьогодні ми згадуємо тих, хто віддав за ідеали демократії, за майбутнє України найвищу ціну — власне життя. Їхня жертва стала фундаментом нашої незламності. Ми схиляємо голови перед Героями, які не відступили й не злякалися, перед тими, хто стояв на барикадах, на передовій, у холодних окопах, хто ціною власного серця захищав право кожного з нас жити у вільній країні.Слава Україні!Слава нації!Sмерть vорогам!

День захисту дітей тепер відзначають 20 листопада, у Всесвітній день дитини, згідно з указом Президента, від 30 травня 2025 року. Такий зсув синхронізує українську практику з міжнародною, адже саме 20 листопада ООН проголосила Конвенцію про права дитини у 1989 році. Це день, коли світ наче робить паузу, щоб уважніше почути найніжніший звук — голос дитинства, який знає, як сміятися навіть крізь смуток і як берегти надію, коли дорослі інколи вже її втрачають. В Україні цей день має особливий відтінок - тут дитячий світ давно перестав бути відстороненою казкою — він став частиною великої, важкої історії країни, нарівні з дорослим. Наші діти вчаться відрізняти «безпечно» від «небезпечно» за звуком сирени, мати в домівках наплічники, зібрані не для школи, а для можливого переїзду, бачити, як пустіють кімнати, в яких ще недавно лунали голоси... Є національний біль, який неможливо вимовити до кінця - біль за тими дітьми, чиє життя обірвалося раніше, ніж вони встигли вирости, помріяти, дізнатися світ. Їхні імена — як тихе світло, що ніколи не згасне, бо їх пам’ятають серця, які не можуть забути і пробачити. Є туга за тими, кого viйна змусила покинути свій дім — хто опинився за кордоном, намагаючись заново знайти відчуття безпеки; кого вивезли силоміць на vорожу територію, відриваючи від звичного світу й рідних обіймів. Їхнє повернення додому — одна з найсильніших спільних українських мрій. Бо завжди діти - щось невимовно світле! Дитячий сміх, який прорізає тривогу, малюнки, на яких мир виглядає так просто — синє небо, жовте сонце, зелена трава, здатність вірити в хороше! Все це тримає нас на плаву, коли дорослий світ розбивається об реальність. Тому щоденно маємо розуміти, що дитинство — це не випадковий період життя, а фундамент, на якому виростає країна. Якщо він зруйнований vійною, то наш обов’язок — відбудувати його не лише цеглою, а й теплом, захистом, увагою. Щоб кожна дитина зростала в атмосфері любові, тепла й безпеки, де мрії мають простір для вільного злету. Щоб дитинство кожного малого серця було сповнене щасливих моментів, яскравих відкриттів і підтримки, що дарує впевненість у власних силах.

5⃣0⃣0⃣8⃣0⃣0⃣ - запам'ятате цей код! Це шість символів добра, сили та єдності, які доводять - коли ми об’єднуємося, то здатні творити неймовірне для підтримки Захисників України! Ця вражаюча допомога народилася, дякуючи небайдужості та зусиллям багатьох!🔸Завдяки учням ліцею №24, які з дитячою щирістю та безпосередністю, дивовижною активністю зібрали 285 280 гривень під час Покровського благодійного ярмарку. Вони знайшли час, енергію та бажання долучитися і зробили це з відкритими серцями!🔸Подяка батькам, котрі підтримали своїх дітей, створивши навколо важливого міроприємства атмосферу єднання та довіри, ставши тією силою, яка підкреслила важливість спільної справи.🔸Щира вдячність педагогічному колективу — за натхнення, мудрість, організацію та невтомну віру в дітей. Саме завдяки вам ліцей перетворився на осередок світла, доброзичливості та справжніх чудес, де добрі наміри стають добрими вчинками.🔸Подяка волонтерам фонду «Справжні українці», які підсилили збір вагомими донатами. Ваша щедрість, чуйність і незламна віра в перемогу зробили цю справу ще потужнішою, додавши їй ваги та масштабу.🔸Низький уклін нашим Захисникам — мужнім оберегам країни, що тримають небо над нами! Ваша незламність, шляхетність і самопожертва надихають кожного з нас! Спільними зусиллями було зібрано кошти, за які вже придбали та передаємо на передову наземні комплекси станцій-ретрансляторів, FPV та дрони на оптоволоконні. Разом ми сила! Друзі! Закликаємо всіх і надалі долучатися, підтримувати, донатити й поширювати добро. Кожна гривня, кожен вчинок, кожен жест небайдужості — це ще один крок до омріяного миру. Хай він настане якнайшвидше — світлий, довгоочікуваний! І тоді дрони, які нині працюють у вирі боїв, полетять знімати красу відновленої української землі.

Гарний настрій доречний усюди - але на фронті він набуває особливого значення, бо стає частиною незримого щита, який підтримує наших Воїнів у найскладніші миті.     І що може підняти дух швидше й щиріше, ніж смаколики, створені з любов’ю та теплом працьовитих рук?   У кожному пакуночку — частинка дому, безмежна турбота, мамине тепло й молитва за тих, хто сьогодні боронить мир.    Наші невтомні Андрушівські господині, зібравшись разом, вкладають у свою працю доброту, натхнення і серце. Підтримують, надихають і нагадують Захисникам, що їх чекають, люблять і вірять у них!   Ми щиро вдячні цим дивовижним жінкам за їхню невтомність, за їхній вогник у душі, який зігріває навіть тих, хто за сотні кілометрів, за тепло, яке вони передають у кожній крихті домашньої випічки.    І про найголовніше - низький уклін нашим Захисникам. За мужність, силу, незламність і віру. За те, що вони стоять там, де нам болить, щоб ми могли жити тут, де мріємо.     Нехай кожен смаколик стане для них маленькою паузою миру!

Зі святом, невгамовне й енергійне студентське плем’я! Нехай цей день стане для вас бадьорим початком нових звершень, а вогник жаги до пізнання світу, пошуку свого шляху та переконання, що немає нічого неможливого для наполегливих, ніколи не згасає й лише розгоряється з кожним новим досвідом. Хай вистачає сил, здоров’я й внутрішньої мотивації, щоб сміливо освоювати нове, ламати власні обмеження й рости там, де іншим здається надто складно. Окрема вдячність і найглибша повага тим, хто, ще зовсім недавно сидів за студентською партою, а сьогодні стоїть на передовій, пліч-о-пліч із побратимами виборюючи право молодого покоління мати майбутнє на своїй землі. Їхня мужність — це доказ того, що сила духу не залежить від віку, а відповідальність за країну може починатися саме з юнацьких років. І разом із тим — щирий сум і невгамовний біль за тими молодими Героями, які, не встигнувши здійснити власні мрії, пішли у вічність. Їхній подвиг — назавжди на алеї пам’яті, у серці кожного з нас, у кожному нашому рішенні будувати гідне завтра. Нехай їхня жертва стане нагадуванням і моральним обов’язком для всіх нас докладати максимальних зусиль, щоб українська молодь могла вчитися, жити, мріяти й ставати на ноги саме тут, на рідній землі, бо лише тут — джерело сили, яке наповнює смислом кожен наш крок і кожну нову сторінку життя.