Channel Таверна читача ✨ - @readstaverna - №2719
«Ми можемо принижувати членів сімʼї, скільки захочемо. Але щойно когось із нас образить сторонній, у нас закипає кров»⠀«Паризькі апартаменти» - Люсі ФоліВід видавництва «Старого лева» 4649/10⠀До цієї книги я вже встигла почитати в авторки іншу історію - «Список запрошених», яка виявилась дуже інтригуючою та незвичайною, як для детектива чи трилери. Тому в принципі я очікувала, що «Паризькі апартаменти» мені сподобаються. І не помилилась, бо це було круто!⠀Авторка вміє писати заплутано і дуже цікаво. Вона постійно підкидає якісь деталі, дає підказки - це не той випадок, коли можна сказати, що здогадатися було нереально, бо це таки було реально, але все одно я не змогла. Мене водили за носа до самого кінця!⠀Що маємо: дорогі апартаменти, 5 дивних сусідів зі своїми скелетами в шафі, консьєржку, яка за всіма слідкує, одного зниклого та сестру, яка намагається його знайти.⠀Історія розповідає про Джесс, яка, втікаючи від минулого, приїжджає до брата в Париж. Бен має її зустріти, але натомість дівчину зустрічає похмура консьєржка, дорогі апартаменти, зачинені двері й зникнення брата. Дівчина починає розпитувати сусідів, чи вони щось чули/знають, але їхні відповіді породжують тільки нові запитання. І де ж таки Бен?⠀Як і в попередній своїй книзі, авторка створює гнітючу атмосферу. Читач вже знає, що сталось щось погане, але не знає ні що саме, наскільки погано, ні хто до цього причетний. Адже, чесно кажучи, підозрювати в цій книзі можна кожного. Я не могла довіряти жодному персонажу, адже всі вони мали якісь таємниці.⠀Мені сподобалось, що авторка веде оповідь від обличчя різних героїв, тому ми бачимо емоції кожного. І в кожному такому розділі Люсі Фолі залишає якісь зачіпки: то мовну конструкцію, яка на щось натякає; то неясний спогад, то алібі чи його відсутність. Тож за кожним новим розділом зʼявлялось нові підозри й нові спостереження, та врешті все виявилось зовсім не так, як я очікувала. Фінал зміг мене здивувати.⠀Стиль тексту дуже приємний, читається неймовірно легко. Може, за рахунок того, що всі розділи написані від першого обличчя. Герої в своєму мовленні використовують суржик (типу, чувак), інколи нецензурну лексику, тобто їхня мова жива й властива людині, а не художня. А ще розділи тут короткі й постійно чергується між героями та часами - за рахунок цього досягається динаміка.⠀Водночас на тлі детективного сюжету авторка порушує і важливі питання, зокрема торгівлю людьми та с*кс-експлуатацію.⠀Кілька питань, які все ж таки мене мучили: чому героїня не годувала ні разу кота свого брата? І як всі в тих апартаментах так добре знають англійську мову? 😅 а решта - супер, чудова книга, з якою можна відпочити й гарно провести час.⠀💭А ви вже читали цю книгу або інші книги авторки?Любите книги, де вже відомо, що сталось щось погане, але є відчуття, що насувається ще щось гірше?⠀#книжковий_відгук
2200
24-07-28 15:23