що це, раптове повернення рубрики #кіно вихідного дня? так!

сьогодні ми з Рітою збиралися дивитися гоночки, а в результаті до, після і частково замість них (бо Формулка-1 не справжня і не може мені нашкодити) вирішили спонтанно переглянути "The Love Witch

" (2016) Анни Біллер: історію про Ілейн, відьму-вікканку, яка шукає свого принца на білому коні і готова заради омріяного кохання піти на будь-які ритуали та привороти 🕯

🃏 і боже, яке ж хороше кіно! це кемп. це сатира. це багатошарова, але емпатична критика men-oriented жінок. це шедевральна стилізація під 60-70-ті у всьому: гримі, костюмах, постановці кадру, музиці, навіть актори масовки дібрані так, аби вписуватися візуально у ретро-типажі. але, водночас, це не period piece. і жодної містики тут теж немає, хоча магічного антуражу повнісінько. це радше історія про дуже ментально нездорову молоду жінку, яка інтерналізувала патріархальні установки.

🃏 плот-твіст: я вже дивилася цей фільм незадовго після релізу, але і багато води спливло, і мені тоді було небагато рочків, тож я його і погано пам'ятала, і залишкові враження були так собі. але от зараз... ох, яка це і неймовірна візуальна насолода, і яке повне задоволення від рівнів, від іронії, від самоусвідомлення цього фільму.

🃏 чудова, чудова річ для початку spooky season! незабаром має вийти новий фільм режисерки, "The Face of Horror

", де також використовується стилізація під ретро-фільми та Technicolour, і його я дуууже хочу побачити 🃏