Сьогодні — Всесвітній день біженців. Через війну Україну залишили мільйони наших громадян.Вони поїхали не за кращим життям, а в пошуках безпеки. Адаптувалися. Працюють. Платять податки. Відкривають бізнеси. І в багатьох державах ЄС вже сьогодні стали не обтяженням, а стимулом для економіки. Наприклад, у Польщі та Чехії українці вже принесли в місцеві бюджети більше коштів, ніж отримали соцдопомоги. Це — виклик для України. Виклик повернути своїх громадян не примусом, а перспективою. Сьогодні влада буде говорити багато лозунгів і гарних фраз про біженців. Але про них треба згадувати не лише в тематичну дату. Поверненням людей потрібно займатися – систематично і стратегічно. Не створенням «Міністерства єдності» і не легалізацію множинного громадянства. А реальними дієвими рішеннями і реформами. Забезпечити роботу економіки і прозорі правила для бізнесу. Припинити розвішувати ярлики на тих хто виїхав і залишився. Надати реальну підтримку переселенцям і малозахищеним українцям. Повернути довіру через незалежну судову систему і реальну, а не фасадну боротьбу з корупцією.Люди повинні бачити в Україні майбутнє, заради якого варто повертатись. Бо повернення — це не емоція. Це раціональне рішення. Й ухвалити його можна тільки тоді, коли знаєш, що вдома тебе чекають.