Сьогодні ми є свідками швидкої інтеграції штучного інтелекту у найрізноманітніші процеси: від побутових справ до застосування на полі бою. Нам потрібно не просто вчитися з цим жити, а й регулювати процеси, пов’язані зі штучним інтелектом. Державна сфера може виступити драйвером у цьому процесі.Народна депутатка від «Розумної Політики» Неллі Яковлєва взяла участь у міжнародній конференції про використання штучного інтелекту в публічному управлінні. У 2024 році Європарламент прийняв комплексний акт про штучний інтелект. Важлива сама філософія цього закону. Він спрямований на захист фундаментальних прав, демократії, верховенства права від високоризикованого штучного інтелекту, одночасно стимулюючи інновації.Повністю він вступить у силу лише у 2026 році, але у контексті нашої євроінтеграції це є надзвичайно актуальним. У майбутньому приймаючи український закон, ми одразу зможемо гармонізувати його з європейським.Не зважаючи на надшвидкий розвиток штучного інтелекту, в центрі має залишатися людина. Захист прав людини і захист персональних даних, згідно GDPR, є вкрай важливим.ШІ дає великі можливості для побудови нових відносин між державою і громадянами. Це стосується ефективності, прозорості і якості надання послуг громадянам, що відбувається у режимі 24/7 без фізичного контакту.Але для самих державних службовців ШІ надає ще більше переваг. Зокрема, мінімізація рутинної роботи, можливість зосередитись на аналітичній роботі, скорочення часу на аналіз даних. Хоча безумовно при використанні штучного інтелекту є і ризики, зокрема, кібербезпека, порушення приватності, витоки персональних даних.