У дні, коли запалала Москва, і в полку «Рейд» на небі загорілася нова зоря…

Неймовірно добра і тепла людина з великим серцем. Жартун і справжній товариш. Завжди готовий прийти на допомогу, підтримати, розвеселити й просто бути поруч.

Олександр «Гарік» Гориславський загинув повертаючись з місії.

Був банківським працівником, займався нерухомістю, працював таксистом. Не шукав легких шляхів і завжди намагався триматися на плаву, що б не траплялося в житті.

Коли настав час стати до лав Збройних Сил України, він залишився собою. За побратимів стояв горою. Ні разу не підвів, завжди намагався підтримати і додати сил тим, хто поруч.

Ми попрощалися із нашим другом на його батьківщині у Житомирі. У Олександра залишилася мама, про яку він дуже піклувався.

Євген Карась, командир 413 полку СБС «Рейд»:
«Друг Гарік вибрав шлях воїна, шлях захисника. Така добра людина не уособлюється з відплатою, ненавистю і вогнем до ворогів. І Гарік справді мав би займатися іншими речами, як і більшість із нас. Але завдяки його подвигу й праці врятовано сотні життів. Бо якби ми зволікали і сюди прийшла чума, то ворог би стер і спалив тут все дотла. Але завдяки таким козакам як Гарік боротьба і відплата триває».

«Шульц», комбат Олександра Гориславського:
«Пам'ять Гарік здобув як достойна людина. Не заплямив честі непослухом, страхом чи безвідповідальністю. Останній подих віддав як військовослужбовець, вірний українській присязі. Його галузь роботи полягала у польоті вільних крил. І як вільний птах, повертаючись до гнізда, він завершив свій останній політ. Вірю, що Гарік захищатиме нас і на небесах»

«Хорошої людини має бути багато», – говорив Гарік.
І тебе, Гаріку, завжди буде багато в наших серцях.

🇺🇦 Пам'ятаємо нашого побратима! Честь та слава!