Сьогодні Україна втретє святкує Різдво Христове за григоріанським календарем — разом із більшістю країн цивілізованого світу. За ці три роки ми вже звикли до цієї дати, до спільного ритму свят і відчуття належності до великої європейської спільноти. Це не просто зміна в календарі, а свідомий вибір і наш шлях – подалі від країни-агресора, ближче до свободи, людяності та спільних цінностей.І знову ми зустрічаємо це світле свято в умовах війни. Навіть у Святвечір російські ракети й дрони нагадують: для ворога немає нічого святого, він не знає ні співчуття, ні жалю. Та попри біль, втрати й випробування українці залишаються незламними. Бо Різдво – це про світло, сильніше за темряву, і про віру, яку неможливо знищити.У цей день ми дякуємо тим, хто зустрічає Різдво не за родинним столом, а на бойових позиціях – боронячи право українців жити, любити й мріяти у власній державі. Дякуємо нашим захисникам.Ми вдячні медикам, які рятують життя під обстрілами. Енергетикам, які повертають світло в домівки після найважчих ударів. Усьому великому тилу — завдяки якому навіть у час війни ми можемо зібратися разом і відчути тепло цього свята.Нехай це Різдво стане символом нашої єдності та стійкості. Нехай принесе добрі новини, сили тим, хто бореться, і надію тим, хто чекає. Вірю, що наступні новорічні свята всі наші воїни зустрінуть удома — з рідними, у мирній Україні.Миру вашим домівкам.З Різдвом Христовим! Спокійних і світлих свят.