🧠 Інформаційна гігієна та когнітивні викривленняМіфи й фейки рідко тримаються на фактах. Частіше — на особливостях нашого мислення. Тому цей гайд — радше карта пасток, ніж перелік стандартних порад.📌 Ефект підтвердженняМи природно погоджуємося з тим, що збігається з нашими уявленнями про світ.Якщо новина здається «очевидною правдою», це не доказ достовірності — це може бути психологічний комфорт.📌 Евристика доступностіТе, що часто миготить у стрічці, починає здаватися масовим і типовим.Яскраві й емоційні події мозок переоцінює. Інформаційні атаки майже завжди будуються саме на цьому.📌 Ілюзія правди через повторенняБагаторазово повторена теза здається переконливішою навіть без нових доказів.Відчуття «я це вже десь чув» ≠ перевірка фактів.📌 Помилка авторитетуПосилання на «експерта», «інсайдера», «очевидця» автоматично знижує критичність.Маніпуляції часто маскуються під голоси тих, кому ми звикли довіряти.📌 Емоція як індикатор впливуЯкщо повідомлення викликає різкий страх, гнів або ейфорію, найімовірніше працює механіка впливу, а не інформування.Сильна емоція — це сигнал зробити паузу, а не натискати «репост».📌 Ефект терміновості«Поширити негайно», «видалять за годину», «приховують».Без очевидної причини терміновість — класична ознака маніпуляції ⏳Інформаційна гігієна — це не лише перевірка новин, а й уважність до власних реакцій.Пропаганда атакує не логіку, а когнітивні автоматизми.Розпізнавати їх — означає мати базовий захист.