А залякавши, населенню підсунули веселий єралаш. Там у кварталі населенню весело і ненапряжно розповідали про державні події, про п'яного президента, обидлячували гигиканням про "термос", а в кінці співали добрі, щемлячі пісеньки, как нас снова кінулі на Майданє (автори на Майдані не були, а ржали з побитих і виправдовували побої, - але ж "іх кінулі"). І коли нарешті населення вдалося залякати, перед самими виборами залишалося найпростіше: підсунути стаду фігуру Блискучого Рятівника в Латах. В очах затурканого населення виглядало так, що позитивна фігура з екрану просто вискакувала з екрану прямо на барикади з криком "зробимо їх разом!". Тут при цьому є важливий момент: організована злочинна група підготувала нам навіть не одну, а дві фігури - основну і дублюючу: ще був Славко Не твоя війна, якого власник труб возив у США "проходити навчання на політика". А після повернення Славік раптом вистрибнув на каналі АйСіТіВі в прайм-тайм в Свободі слова в якості уже фігури загальнонаціонального масштабу. І там він розповідав роззявленим ротам сльозні історії про свою маму, у якої пенсія 50 доларів, і як все несправедливо в нашій країні. Славік, але ж ти доларовий мільйонер, не можеш помогти мамі? Та Славко звісно населення дурив на виконання угоди з старшими кентами. Його завданням було дробити патріотичний табір, доки його напарник окучував ватно-аполітичний. Потім Славко на замовлення босів роздробив опозицію, завів в парламент свою "партію", яка тут же розпалася, а через рік - шасть - і здався без бою - фігура національного масштабу здулася і повернулась на канали олігархів працювати ведучим конкурсів. Але це вже було нікому не цікаво. Бо власнику труб росія дозволила ввезення труб на свій ринок. Власник труб після того різко перестав писати відозви про Крим, а на телеканалах пропали всі згадки про вбивства, катування, згвалтування. Військові перестали гинути, а замість цього президент в красних трусах стрибав у фонтани в Маріуполі. Настав прекрасний час нової епохи, коли на заводи паханів ОЗУ пішла дешева електроенергія із Раші. Та при цьому всьому я не став би знімати відповідальність з Порошенка. Я вважав тоді і вважаю зараз: це держава зобов'язана була не допустити цього сценарію. 17 стаття Конституції каже чітко: захист інформаційної безпеки - основне завдання держави і справа всього українського народу. І не треба розповідати про демократію. Румуни ось щойно прямо на наших очах не допустили у себе проросійський переворот. І нічого. Демократія не постраждала. Ми були зобов'язані робити те саме. Таким чином, причини катастрофи очевидні. Вони не в "тупості населення". Це було б занадто поверховими "причинами", які просто ведуть нас до вивченої безпомічності. Тупість і бидлізм це наслідок. Такий же як і в США. Справжні причини - в змові хитрих ворогів і слабкій протидії від нашої держави. Наступного разу, якщо захочете перемогти ворогів - не залишайте їх недобитими. Виловлюйте їх із ізраїлів і рашок, конфісковуйте їхнє майно за їхні злочини, позбавляйте інформаційних ресурсів. А потім встановлюйте коло пов'язаних осіб і саджайте його теж. Щоб жодна наша внутрішня скабєєва, яка ротом заробила собі на манікюр, і жоден продавець пірамідок не уникнули відповідальності. Так роблять країни, в яких потім наступні 50 років процвітання і порядок.