Ветеран із втратою зору не має блукати системою наосліп. У прямому сенсі.Разом із колегами з міжфракційного об'єднання «Реабілітаційні сили України» провели зустріч в Офісі Президента. Я говорила про те, що болить мені найбільше. Про ветеранів із втратою зору та пораненнями обличчя.Уявіть: людина пройшла поранення, операції, госпіталі. Виходить — і не знає, що далі. Куди звертатися? Хто її веде? Мені важливо було підняти питання на цій зустрічі про окремі маршрути допомоги для ветеранів із втратою зору та пораненнями обличчя.Чому я про це говорю постійно? Бо людина після такого поранення сьогодні часто залишається сам на сам із системою. Немає чіткого маршруту: куди звертатися, хто веде, які стандарти лікування, реабілітації, супроводу. Ветеранів та їхніх родин у нас будуть мільйони. Система має бути готова раніше, ніж людина зніме форму.Питання військових та ветеранів я піднімала, піднімаю і буду піднімати на всіх можливих зустрічах!Дякую Офіс Президента України, Кирило Буданов / Kyrylo Budanov, Ірина Верещук за те, що тримаєте ці питання у фокусі уваги!