Загартування характеру​Це історія не про те, як я прочитав книжку якогось відомого хріна чи ще якусь нісенітницю, про яку пишуть у лінкедіні. Вона про реальність.​Нещодавно мені скинули фото з мого минулого, що викликало трішки ностальгію. У той час я був активним учасником фанатського руху футбольної команди "Кремінь" (Кременчук).​Взагалі, через те, що я був замкненою в собі та несоціалізованою дитиною, то згодом у мене почалися проблеми у спілкуванні з однолітками.​Ну, як проблеми... Повна дупа! 😅​І якось я сам вирішив, що це треба змінювати. І почав загартовувати свій характер. Почав займатись спортом, але потім зрозумів, що для досягнення своєї цілі потрібно багато часу, якого в мене не було. І я знайшов рецепт швидкого загартовування — це насильство.​Почалися проблеми з тодішньою міліцією, через бійки, яким було все одно, бо вони чекали «на лапу».​І якось я так потрапив на фанатський сектор Кременчуцької футбольної команди. Ну, і тут усе закрутилось. Було все схоже на фільм "Хулігани зеленої вулиці". Тільки бились переважно у посадках, а не на вулицях міста. Хоча і такі випадки бували. 😅​І цей час дуже сильно загартував мій характер та змінив бачення світу. Можливо, я б на війну не пішов добровольцем, якби не сектор, хоча не впевнений.​Ось така історія, якою я хотів поділитись. Її звичайно не треба повторювати.😅​Всім спокійного та продуктивного дня. 🫡PS. До речі на цих фото є вже полеглі на цій війні Герої.🫡