Соцмережі та концентрація. Останнім часом усе більше замислююся над важливістю інформаційної гігієни в сучасному світі Можливо, вміння свідомо обирати, яку інформацію впускати у свою увагу, стане однією з найважливіших навичок для тих хто прагне зберігати цілісність психіки.Людська увага формувалася у світі, де нове справді мало значення. Раптовий звук, рух, незнайоме обличчя, зміна в поведінці іншої людини могли означати небезпеку, можливість, конфлікт або щось таке, що вимагало нашої реакції. Тому ми особливо чутливі до нового, емоційного, яскравого та соціально значущого. Ця здатність нікуди не зникла. Змінилося середовище, у якому вона працює.Сьогодні за одну годину перед нами можуть пройти десятки облич, історій, новин, повідомлень, конфліктів, жартів, трагедій, перемог і чужих думок. Ми сидимо в одному кріслі, а увага тим часом переходить з одного світу в інший. Пишеш текст. Приходить повідомлення. Відкрив. Побачив новину. Перейшов за посиланням. Там відео. Під ним коментарі. Через кілька хвилин повертаєшся до роботи і ловиш себе на простому питанні: а про що я, власне, думав?Нейро психологи ціну таких переходів дослідили . У класичних експериментах із перемиканням завдань люди працювали повільніше й частіше помилялися, коли їм доводилося переходити від одного правила до іншого. Навіть коли учасник знав заздалегідь, що зараз потрібно буде змінити завдання, перемикання все одно забирало час і частину когнітивних ресурсів.Дослідження:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/11518143/Це доволі проста річ, яку легко не помітити в повсякденному житті. Ми бачимо лише кілька секунд, витрачених на повідомлення. Мозку ж після цього треба повернутися до попередньої роботи: пригадати контекст, відновити хід думки, зрозуміти, де зупинився і що хотів зробити далі. Різні типи інформації часто пов'язані з доволі розгалуженою сіткою нейромереж. Коли таких переходів за день десятки або сотні, змінюється сам спосіб користування увагою на рівні мозку.І тут, мені здається, є важлива різниця між екранним часом і характером цього часу. Можна дві години читати книжку з планшета. А можна за ті самі дві години десятки разів переходити між роботою, Telegram, YouTube, новинами й повідомленнями. На годиннику буде однакова цифра. Для уваги це зовсім різний досвід. Мабуть, тому питання «скільки годин ти проводиш перед екраном?» саме по собі не дуже багато пояснює. Цікавіше інше: скільки разів за цей час ти змінив контекст? Бо людина може дві години просидіти нерухомо, а її увага за цей час встигне побувати у сотнях місць. Сучасний світ вимагає від нас адаптації якщо ми прагнемо почуватися добре. Проведіть експеримент. На один місяць обмежте себе від контекстних перемикань наскільки це можливо і оцініть свій стан до і після.