🔆 Притча про реальний час життя Жив чоловік, якого всі називали Шукачем. Одного дня він опинився біля невеликого містечка й побачив на його околиці красивий зелений пагорб.За огорожею стояли білі камені. На одному було написано:«Прожив 8 років, 6 місяців і 3 дні». На іншому — п’ять років. Ще на одному — одинадцять.Шукач зрозумів, що це цвинтар, й жахнувся: невже тут усі помирають такими молодими?До нього підійшов доглядач і пояснив місцевий звичай.Коли юнакові або дівчині виповнювалося п’ятнадцять, їм дарували маленький записник. Щоразу, коли вони переживали щось по-справжньому прекрасне — закохувалися, сміялися до сліз, обіймали дитину, зустрічали близьку людину, милувалися заходом сонця — вони записували, скільки тривала ця радість. Після смерті весь цей час додавали. І саме його писали на надгробку.Мешканці містечка вірили: це і був час, який людина по-справжньому прожила.➡️ Дай відповіді на питання:❓ Якби ти мав/ла такий записник, які моменти цього року обов’язково потрапили б до нього?❓ Що допомагає тобі відчувати: «ось зараз я справді живу»?❓ Що ти можеш зробити вже найближчими днями, щоб у твоєму умовному записнику з’явився ще один теплий спогад?🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі