❇️ В очікуванні нових обстрілів: що з нами відбувається і як діяти?Війна тримає нас в постійній напрузі. Ми звикли до масованих атак, обстрілів, сумних новин. Останнім часом цього стало ще більше, і тривога про майбутні атаки займає дуже багато простору.Час від часу в з’являються інфоприводи типу: 🔸 буде великий обстріл найближчі 48 годин,🔸 буде складна зима,🔸 буде новий наступ росіян,🔸 будуть нові руйнування … і т.д.❓ Чи допомагають насправді нам ці повідомлення? Певною мірою, ми, звісно, можемо підготуватися та так відновити контроль над подією. З іншого боку, тривога в цьому випадку значно підвищується, страх може надовго сковувати наші дії, і зрештою - це ще одна цеглинка до хронічного стресу. 🧠 Німецькі дослідники вирішили перевірити, як очікування небезпеки впливає на те, наскільки болючим ми переживаємо сам біль. Добровольців поміщали в апарат МРТ і подавали однакові больові теплові стимули. Але перед цим частині учасників заздалегідь повідомляли, що зараз буде дуже неприємний вплив, тоді як інших попереджали лише безпосередньо перед процедурою або взагалі не створювали тривалого очікування загрози. Результати виявилися дуже показовими.🟢 У людей, які довше чекали на болючий стимул, ще до початку процедури активніше працювали ділянки мозку, пов’язані з очікуванням загрози та тривогою. Іншими словами, організм починав реагувати на небезпеку ще тоді, коли нічого не відбувалося. 🟢 Коли ж больовий стимул справді застосовували, учасники, які тривалий час його очікували, оцінювали біль як сильніший, хоча сила впливу була однаковою для всіх. Саме очікування зробило переживання інтенсивнішим. 🟢 Натомість ті, кого попереджали лише безпосередньо перед стимулом, переживали менше тривоги і, як правило, описували біль як менш виражений. Це свідчить про те, що не лише сама подія, а й час, протягом якого ми її очікуємо, може суттєво впливати на наші відчуття. ❗️ Отже, очікування болю і страх може викликати більший стрес, ніж біль чи неприємна подія в моменті. Це, звісно, не значить, що треба забити на все і смиренно чекати усяких негараздів при їх загрозі. Але це свідчить про те, що ми можемо зробити усе від нас залежне, щоб вплинути на ситуацію, але подальша тривожність і страх точно нам не на користь. Так працює наш мозок. ➡️ Тому найкраще:- обмежити «поглинання» новин (особливо жахаючих) і перегляд страшних відео;- переключитися на інші справи;- зробити все від тебе залежне для тих подій, які тебе тривожать, і продовжувати свою звичайну рутину. Так ти можеш впливати на ситуацію і твої суб’єктивні відчуття страху та тривоги зміняться.🍀 Психолог на звʼязку 📲 Ми в інстаграмі