Психологія | Саморозвиток | ІСТОРІЯ З ЖИТТЯ. ФІНАЛІ от одного разу, це була п'ятниця, я затрималас...

ІСТОРІЯ З ЖИТТЯ. ФІНАЛІ от одного разу, це була п'ятниця, я затрималася на роботі. Вже всі пішли, а я сиджу, дописую свій звіт. І раптом розумію, що мені байдуже. Мені абсолютно байдуже до цього звіту, до цієї роботи, до всього. І в цей момент я відчула не порожнечу, а таку дику свободу. Ніби хтось зняв з мене величезний тягар.Я підійшла до вікна, дивилася на місто. І раптом побачила як у будинку навпроти, в одному з вікон, горить світло. Там сиділа жінка, вона щось писала. Я уявила, що це Оля. Що вона сидить у своєму наметі, пише…і вона щаслива. Саме тоді я зрозуміла…зрозуміла, що страх втратити те, що ми маємо (навіть якщо це щось не приносить нам радості), часто сильніший за бажання отримати те, чого ми дійсно хочемо.І це був той момент, коли я прийняла рішення. Наступного ранку написала заяву. І ні, я не поїхала в Карпати у намет. Я не кинулася писати романи. Я просто почала шукати себе в абсолютно різних сферах, навчилася готувати неймовірні торти, почала вчити іспанську. І так, я зараз не в офісі. І в моєму житті є речі, про які я ніколи б не подумала, сидячи тоді за тим столом. І знаєте, що найцікавіше? Мені досі іноді сниться Оля в її наметі. І я посміхаюся, прокидаючись. Бо вона, сама того не розуміючи, показала мені вихід.