Про сприйняття часу в індустріально розвинених країнах, де час поступово перетворився на товар, і в неіндустріальних країнах, де цього не відбулось:У перших моменти, що минають, були схоплені, названі, виміряні та продані. Подібно до води, час залили в лоток і заморозили в льодяні кубики визначеної довжини. Кожен кубик має свою ціну, залежно від розміру. Найм робочої сили, функціонування виробничих ліній, оренда власності — все стало залежним від часу і пов'язаним з генерацією капіталу. Ефективність і пунктуальність стали майже синонімними. Так народилося те, що я називаю часом розуму або часом грошей. І навпаки, не індустріалізовані країни, де літаки, поїзди, телефони, факси та електронна пошта не створювали швидкого доступу до інших, і де виробництво товарів не захопило спільноту, початок і кінець різних соціальних зібрань визначався залежно від прибуття учасників та поблажливого підморгування богів і пір року. Дія починалася лише тоді, коли баланс лібідо-агресії в соціальній матриці зсувався на користь першого. Це те, що я називаю часом серця або часом любові.Salman Akhtar. The Geography of Meanings (2018)#цитата