Давно не робила колажів. Аж тут надихнулась курсом, який тривав цілий рік в ЛПІ про «Моторошне в мистецтві та психотерапії».На серії семінарів ми шукали кращого розуміння того, що то таке Моторошне і що саме робить його Моторошним. Ми починали зі статті Фройда про Моторошне (1919 р), а потім як намистини нанизувались теми про жах, горор, огиду та перверзії, магію та ритуали, двійників, параною, травму і всяке таке інше закулісся нашої психіки. Усе те витіснене, що приходить в моторошних видіннях, фантазіях, снах та народжується в мистецтві.От і в мене народився колаж, в центрі якого розмістився персонаж картини «Місцевий», Олександра Короля (2023). Опис, який автор надає до картини:«Місцевий - це дух місцевості. Така собі мисляча субстанція, яка постійно перетікає і трансформується з одного образу в інший. Наче не може ще вирішити, на якому вигляді зупинитись, яку форму, тіло та обличчя прийняти остаточно. Випадково натрапивши на Місцевого, людина може відчути сум'яття, ознаки тривоги, раптову втому чи нудоту. Зазвичай подорожній не усвідомлює, з ким саме відбулась зустріч. І лише розпитавши про природу свого пережитого досвіду у найстаріших жителів тих місць, може почути у відповідь: «А, так то місцевий, не хвилюйся».Моторошне починається там, де закінчується Місцевий. Там де знайомі нам території психіки закінчується, і відчиняються двері у невідомі світи. Як писав Фройд: «Моторошне — це все, що мало залишатися таємним, потаємним, та видало себе; моторошне, насправді, не є чимось новим або чужорідним. Це, навпаки, щось давно відоме, відчужене від душевного життя під впливом процесу витіснення». Витіснене, що з'явилось у розломах нашої свідомості. «Моторошне - як тріщина в сокровенне» (О. Яскевич). І коли воно з'являється ми здригаємось від моторошного відчуття, так як щось начебто знайоме, місцеве, раптово перестає бути таким, а стає чужорідним, механічним та лякаючим, від чого холодок біжить по шкірі.Навіщо заглядати, розпізнавати та думати про Моторошне? Бо це невід'ємна частина життя, життя наших найпотаємніших страхів та інфантильних бажань. Яке, якщо в нього не заглядати, навалиться на нас усією вагою жахіття.Авторка: Тетяна Гриценко