- "А раптом я не виправдаю очікувань? А якщо за донат, то і відповідальність інша". Мені це до болю знайомо, колись в мене дерев'янів язик, коли мене питали: "Яка вартість ваших послуг?" Мені було краще, аби клієнт взагалі не погодився йти до мене, та я називав дуже завищену вартість... Але дехто був згоден, і тут починався внутрішній Ад "Я хороший фахівець, клієнти самі мене знайдуть. Продажі - це не про нас, ми ж допомагаємо людям" - чую це майже на кожній зустрічі з колегамиЗвідки ж цей внутрішній конфлікт?Ми всі розвиваємося як фахівці - беремо супервізії, проходимо навчання, опановуємо нові методики. Але чомусь вважаємо, що продажі - це щось "брудне", негідне нашої професії."Я краще візьму ще один курс з нейромаркетингу, щоб нейронка за мене продавала"Знайомо?А ще є страх:- Почути "ні" від потенційного клієнта- Здатися нав'язливим- Втратити професійне обличчяІ ми ховаємося за:"Я не такий як ці інфоцигани""Справжній професіонал не продає себе""Мої клієнти самі мене знайдуть"Тільки знаходять вони чомусь тих, хто вміє про себе розповісти.До речі, жодний успішний психотерапевт чи коуч з моєї практики не соромиться говорити про гроші і цінність своїх послуг.Що можна зробити?1. Прийняти, що продаж психологічних послуг - це нормально. Ви не просто продаєте, ви даєте людям можливість отримати професійну допомогу.2. Вчитися етичним продажам так само старанно, як ви вчитеся новим терапевтичним технікам.3. Розуміти: якщо ви не розповідаєте про свої послуги, ви позбавляєте потенційних клієнтів можливості отримати допомогу.А як ви ставитеся до теми продажів у нашій сфері? Поділіться своїм досвідом у коментарях 👇#психологія #коучинг #розвитокпрактики #маркетингпсихолога