✅Війна як екстремальна форма соціального конфлікту є одним з найгостріших контекстів для вивчення психологічної адаптації. Вона не лише руйнує матеріальні структури, а й підриває базові когнітивні схеми, на яких люди будують своє розуміння реальності: відчуття безпеки, передбачуваності майбутнього, контрольованості власного життя. Невизначеність у таких умовах набуває тотального характеру — вона проникає у повсякденний побут, міжособистісні стосунки, колективну ідентичність.🧩Парадокс Стокдейла, сформульований Джимом Коллінзом на основі досвіду адмірала Джеймса Стокдейла — американського військовополоненого, який провів сім з половиною років у в'єтнамській тюрмі Хоа Ло, — пропонує неочевидне, але психологічно глибоке спостереження: виживають не ті, хто сподівається на швидке порятунок, і не ті, хто занурюється у безнадію, а ті, хто поєднує тверезий реалізм щодо жорстокості обставин із непохитною вірою у кінцеве виживання. Ця позиція, на перший погляд парадоксальна, виявляється надзвичайно продуктивною для аналізу психологічних стратегій адаптації в умовах сучасної війни.https://www.researchgate.net/publication/403907219_Analiz_slahiv_adaptacii_do_neviznacenosti_v_umovah_vijni_na_prikladi_paradoksu_Stokdejla#fullTextFileContent