⚡️КРИЗА ПОЧАЛАСЯ НЕ ВЧОРАОстаннім часом я все частіше працюю з підлітками, які приходять уже в кризі.Іноді це депресивний стан. Іноді сильна тривога, виснаження, зрив поведінки. Іноді ситуація вже така, що лише психологічної роботи недостатньо, і потрібна консультація лікаря, бо підлітку може знадобитися медикаментозна підтримка.І щоразу, коли ми починаємо спокійно розплутувати цей клубок, стає видно: криза почалася не вчора.До цього вже якийсь час щось змінювалося. Спочатку трохи збився сон. Потім стало важче домовлятися. Потім підліток почав частіше закриватися, дратуватися, уникати розмов, закидати те, що раніше було важливим. Потім з’явилися різкі реакції, втома, байдужість, відмова від навчання, конфлікти.Підлітковий вік справді складний. Дитина змінюється, їй потрібно більше автономії, емоції можуть бути різкішими, реакції гострішими. Не кожна грубість означає біду. Не кожен вечір за зачиненими дверима привід терміново бігти до психолога.Але є речі, які важливо не списувати тільки на вік:🔺один і той самий конфлікт повторюється знову і знову;🔺дитині все важче справлятися зі звичними справами;🔺різко змінюється сон, режим, апетит, енергія;🔺підліток втрачає інтерес до того, що раніше його цікавило;🔺стає більше роздратування, тривоги;🔺ви все частіше ловите себе на думці: «Я вже не розумію, що з ним відбувається»;🔺самому підлітку теж погано, але він не може пояснити, що саме з ним.Ось у цей момент уже можна звертатися по допомогу саме тому, що ще не жахливо.Є велика різниця між роботою, коли ситуація тільки починає розхитуватися, і роботою, коли сім’я приходить уже в стані катастрофи. У першому випадку іноді кількох зустрічей буває достатньо, щоб зрозуміти, що саме відбувається, змінити батьківську реакцію, допомогти підлітку повернути ритм, домовленості, зрозумілі межі й контакт.У другому випадку шлях зазвичай довший. Бо там уже не просто «підліток не слухається». Там може бути виснаження, тривога, депресивний стан, накопичена напруга, втрата довіри і відчуття глухого кута у всіх членів сім’ї.Мені дуже хочеться, щоб батьки і підлітки були до себе уважнішими. Не чекали моменту, коли вдома вже неможливо говорити.⚠️ Допомога потрібна не лише тоді, коли вже болить так, що неможливо терпіти, а тоді, коли ви вперше помічаєте: стало неприємно, незрозуміло, повторюється і само не минає.Якщо Ви відчуваєте, що у Вашій ситуації вже є такі сигнали, але поки незрозуміло, наскільки все серйозно, можна не чекати, поки стане гірше.✍️ Ви можете написати мені в Telegram і домовитися про консультацію: https://t.me/Oksana_dpsy