Лукашенко знову дістав ядерну піпіську і почав лякати Польщу та країни Балтії. Але ж по факту це не голос самостійної білорусі, а черговий ретранслятор кремлівської риторики. Так як сучасна білорусь давно втратила реальну суб’єктність у питаннях безпеки, оборони і геополітики та перетворилась на залежний від москви військово-логістичний придаток. Саме тому такі заяви треба сприймати як елемент тиску росії на Україну, ЄС і НАТО.Для самого лукашенка така риторика - це спосіб одночасно утримувати владу всередині країни і демонструвати вірність кремлю, без підтримки якого його режим не виживе. Білорусь для росії - це плацдарм, щит і хаб для війни проти України та тиску на східний фланг Європи. Особливо небезпечно це виглядає на тлі розміщення в білорусі російської нестратегічної ядерної зброї та ракетної інфраструктури, здатної нести ядерний компонент. Але навіть тут ключове - контроль над цією зброєю перебуває не в мінська, а в москви. Тому ядерні погрози лукашенка мають передусім психологічний характер. Їхня мета - посіяти страх у Польщі та Балтії, вплинути на суспільні настрої в ЄС і підштовхнути європейських політиків до рішень під тиском емоцій та ризиків. Водночас для Європи це ще один сигнал, що східний фланг потребує подальшого посилення, а сценарій прямого втягнення білорусі у війну вже давно не можна розглядати як суто теоретичний.