ProLawyer

⚖️ Різниця між “бойовими діями” та “виконанням завдань”: позиція Верховного СудуКасаційний адмінсуд у складі Верховного Суду відмовив військовослужбовцю у визнанні участі в бойових діях.Суть справи: Позивач виконував завдання з охорони та оборони порту «Одеський» і вимагав довідку про безпосередню участь у бойових діях (для статусу УБД). Військова частина відмовила — завдання виконувались поза районами бойових дій.Що вирішив Верховний Суд: 🔹 Скасував рішення попередніх інстанцій (які підтримали військового) 🔹 Повністю відмовив у позовіКлючова позиція суду: 📌 Не кожне виконання завдань під час воєнного стану = участь у бойових діях 📌 Обов’язкова умова — перебування в районі ведення бойових дій 📌 Охорона об’єктів (навіть критичної інфраструктури) поза такими районами — це виконання обов’язків, але не “безпосередня участь”Додатково: 💰 Винагорода теж це підтверджує:до 30 000 грн — виконання завданьдо 100 000 грн — безпосередня участь у бойових діяхВисновок: 👉 Суд чітко розмежував: “служба під час війни” ≠ “участь у бойових діях”ProLawyer 📌

В Україні з’явиться Єдиний реєстр кваліфікацій - Класифікатор професій: що зміниться?✅2 травня 2026 року набирає чинності постанова КМУ від 29.10.2025 № 1387, яка докорінно змінює систему обліку професій та кваліфікацій. Документ передбачає перетворення чинного Реєстру кваліфікацій на Єдиний реєстр кваліфікацій - Класифікатор професій.Ключові новації:🔹Цифровізація та обмін даними: Реєстр стає автоматизованою системою, що через «Трембіту» взаємодіятиме з ЄДЕБО, базами ПФУ та Європейським порталом вакансій EURES.🔹Міжнародна гармонізація: Дані формуватимуться з урахуванням міжнародної стандартної класифікації видів занять (ISCO).🔹Адміністрування: Держателем та адміністратором системи визначено Національне агентство кваліфікацій.Згідно з оновленою ст. 41 КЗпП професійна назва роботи та кваліфікація мають відповідати даним Реєстру. Це вимагатиме від роботодавців проведення аудиту штатних розписів та актуалізації посадових інструкцій згідно з професійними стандартами. Верифікація документів про кваліфікацію стане автоматизованою, що спростить комплаєнс, але підвищить відповідальність за кадрову документацію.ProLawyer📌

🚨 Рада готує радикальну зміну: новачків не кидатимуть у бій одразуВ Україні можуть запровадити обов’язковий “3-місячний буфер” для військових після навчання. Відповідний законопроєкт №15086 вже зареєстровано у Верховній Раді.📌 Що це означає: Після базової підготовки або випуску з військового вишу бійців не відправлятимуть одразу на передову. Замість цього — 3 місяці адаптації перед участю у бойових діях.⚠️ Чому це важливо:Найбільші втрати — саме в перші тижні на фронтіНовачки часто не встигають адаптуватися до стресу та умов бою.💬 За словами ініціаторів, зараз військові фактично можуть потрапляти в бій одразу після навчання — без часу на злагодження і реальну підготовку в підрозділі.🛡️ Що пропонують:Заборонити участь у боях перші 90 днів після навчанняДати час на адаптацію, практику та інтеграцію в підрозділ.Поширити правило на всіх: мобілізованих, контрактників і офіцерів📊 Мета: зменшити втрати, підвищити боєздатність і зберегти життя військових.❗️Фактично, це може стати першою законодавчою нормою, яка гарантує час на адаптацію перед фронтом.ProLawyer 📌

Нові правила вручення повісток і перевірки документів. Законопроєкт під назвою «Закріплення очевидного»🤡✅12 березня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15076, який пропонує системно врегулювати порядок взаємодії громадян із ТЦК та СП. Проєкт передбачає доповнення профільного Закону новою статтею 22-1, що пропонує такі зміни: 🔹Способи виклику: офіційно закріплюється можливість вручення повістки особисто або надсилання її рекомендованим листом із описом вкладення. 🔹Погодження візиту: дата і час явки до ТЦК мають бути погоджені з особою, проте не пізніше ніж через три дні з моменту вручення. 🔹Процесуальні гарантії: представникам ТЦК та поліції забороняється необґрунтоване застосування фізичної сили та спецзасобів. 🔹Обмеження затримання: адміністративне затримання та доставлення до ТЦК поліцією забороняється, якщо в Реєстрі відсутні відомості про винесену постанову або протокол за ст. 210, 210-1 КУпАП. 🔹Фіксація: відмова від отримання повістки повинна обов'язково фіксуватися за допомогою засобів відеофіксації.Проєкт спрямований на впровадження чіткого адміністративного алгоритму та захист прав громадян від свавілля.ProLawyer📌

ЄСПЛ: скляні кабіни в судах не є приниженням, але формальний домашній арешт — порушення5 березня KRYUK v. Ukraine (рішення European Court of Human Rights) висловився одразу щодо двох питань: умов перебування підсудних у суді та обґрунтування домашнього арешту.Скляна кабіна в судіЗаявники скаржилися, що під час слухань (2018–2020) їх утримували у скляній кабіні разом із чотирма іншими обвинуваченими. Вони стверджували, що:це принижує гідність;складно спілкуватися з адвокатами;погано чути процес.Суд встановив:▪ саме по собі розміщення підсудних у скляній кабіні не є принизливим поводженням і не досягає порогу жорстокості, забороненого ст. 3 Конвенції; ▪ на відміну від металевих кліток, така конструкція не має очевидного принизливого ефекту; ▪ у цій справі на одного підсудного припадало приблизно 0,7–0,8 м² простору, що Суд не визнав таким, що порушує Конвенцію.👉 Тому ця частина скарги була визнана явно необґрунтованою.Домашній арешт: критика українських судівІнша частина справи стосувалася продовження домашнього арешту після майже трьох років тримання під вартою.ЄСПЛ звернув увагу:▪ суди посилалися на ризик впливу на свідків, але не пояснили, чому цей ризик зберігається; ▪ продовження домашнього арешту фактично подовжувало позбавлення волі, але це не було належно враховано; ▪ подальші рішення суду містили лише повторення стандартних формулювань без аналізу фактів справи.📍 Висновок ЄСПЛ: національні суди не надали “відповідних і достатніх підстав” для продовження домашнього арешту.✅ Ключовий меседж рішення: скляні кабіни в суді самі по собі не порушують Конвенцію, але формальне продовження запобіжних заходів без конкретного обґрунтування — порушення прав людини.ProLawyer 📌

💰 В Україні можуть змінити формулу індексації пенсій.Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що чинна система нарахування та індексації пенсій має низку недоліків, тому її потрібно спростити та переглянути.За його словами, попри війну, щорічна індексація у березні — правильне рішення. Цьогоріч більшість пенсіонерів отримали підвищення приблизно на 12%, що більше, ніж торік.Втім, у нинішній формулі є проблеми: ▪️ індексація не охоплює всі пенсії ▪️ розрахунок підвищення базується на показниках 2017 рокуГетманцев пропонує простішу систему: якщо в Україні зростає середня зарплата, то разом із нею має зростати і середня пенсія.Ключовим показником, за його словами, має стати коефіцієнт заміщення — співвідношення середньої пенсії до середньої зарплати.📊 В ідеалі він має становити 40% або більше. Наразі в Україні цей показник — близько 30%, тоді як у багатьох країнах Європи він вищий.Саме підвищення цього коефіцієнта, за словами депутата, є однією з ключових цілей реформи пенсійної системи.ProLawyer 📌

📚 Нова система мовних іспитів: комітет ВРУ рекомендував ухвалити законопроєкт №14353. Що зміниться і які ризики?4 березня Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №14353, який змінює систему визначення рівня володіння українською мовою.🔹 Головна ідеяЗаконопроєкт запроваджує сертифікаційні іспити з української мови як іноземної та оновлює процедуру перевірки знання мови для посадовців.🔹 Шість рівнів володіння мовоюДля іноземців вводиться система рівнів за європейським стандартом CEFR:A1, A2 — початковий і базовийB1, B2 — середнійC1, C2 — високий рівеньЦей іспит стане обов’язковим для отримання громадянства України.🔹 Е-сертифікатиДокумент пропонує цифровізувати систему:сертифікат можна отримати в електронній формі через «Дію»він матиме QR-код для перевіркиюридично прирівнюється до паперового🔹 Строк дії сертифікатівдля іноземців — 5 роківдля українських посадовців — безстроково🔹 Вартість іспитудля громадян України (наприклад, для держслужби) — безкоштовнодля іноземців — платно (кошти до держбюджету)біженці та особи під захистом складатимуть іспит безкоштовно.🔹 Що буде зі старими сертифікатамисертифікати «вільного володіння» залишаються чиннимисертифікат «середній рівень 1 ступеня» прирівнюється до B1 і діятиме 5 років.⚖️ Потенційні проблеми законопроєкту1. Колізія з Конституцією Законопроєкт пропонує у багатьох актах замінити термін «державна мова» на «українська мова». Однак Конституція прямо використовує поняття «державна мова» (зокрема щодо Президента та суддів), що може створити юридичні колізії.2. Бар’єри для іноземних добровольців Експерти застерігають, що нові правила можуть ускладнити отримання громадянства іноземцями, які воюють за Україну, змушуючи їх складати мовний іспит на загальних підставах.3. Питання доступності для людей з інвалідністю Передбачені умови лише для людей з порушеннями зору, слуху або мовлення, але не враховані, наприклад, люди з ампутаціями або порушеннями моторики, які не можуть виконувати письмові завдання.4. Фінансування Автори законопроєкту посилаються на можливі доходи від грального бізнесу, але експерти нагадують: Бюджетний кодекс вимагає чітких фінансових розрахунків, а не лише припущень.📌 Законопроєкт поки що лише рекомендований до ухвалення в першому читанні, тому під час подальшого розгляду його положення можуть бути суттєво змінені.ProLawyer 📌

⚖️ Штрафи не переглядали з 1996 року — уряд готує жорсткі зміни до Кодекс України про адміністративні правопорушенняКМУ зареєстрував законопроєкт №15043, яким пропонується посилити відповідальність за порушення фінансового законодавства.🔎 Що зміниться?▪️ Строк притягнення до відповідальності за ст. 164-2 КУпАП планують збільшити до 1 року з дня вчинення правопорушення.▪️ Штрафи суттєво зростуть:за перше порушення — з 8–15 до 50–70 НМДГза повторне — з 10–20 до 60–80 НМДГ💼 За що штрафують?Ст. 164-2 КУпАП стосується порушень у сфері фінансів, зокрема:приховування доходів або збитківвідсутність чи порушення бухоблікувнесення неправдивих даних до фінзвітностіперешкоджання держфінконтролюневжиття заходів щодо відшкодування збитківНаразі штрафи за ці порушення діють ще з 1996 року.Окремо ст. 164-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення подання декларацій:3–8 НМДГповторно — 5–8 НМДГ📌 Чому це потрібно?Автори пояснюють: чинні строки часто не дозволяють притягнути винних до відповідальності, особливо коли порушення виявляються під час перевірок.Мета змін — посилити фінансову дисципліну, забезпечити невідворотність покарання та підвищити ефективність держфінконтролю.У разі ухвалення закон суттєво посилить відповідальність за фінансові порушення.ProLawyer 📌

👩‍⚖️ Службове житло та виплати держслужбовцям: що пропонують змінитиКомітет соцполітики рекомендував ВР включити до порядку денного законопроєкт №14387 авторства Галина Третьякова щодо нової системи оплати праці держслужбовців.🔹 Що пропонується? Внести зміни до ст. 54 Закону України «Про державну службу» та віднести до “заохочень”:надання службового житла;матеріальну допомогу у складних життєвих обставинах.🏠 Службове житло — на час перебування на посаді, якщо немає власного житла в населеному пункті служби.💰 Матдопомога у розмірі посадового окладу:1) народження дитини;2) одруження;3) смерть близького родича;4) втрата майна через пожежу, бойові дії, окупацію тощо.У разі встановлення інвалідності:I група — 2 оклади;II група — 1 оклад;III група — 0,5 окладу.Порядок надання визначатиме Кабмін.❗️Водночас експерти розкритикували ініціативу: на їхню думку, житло та соціальна допомога — це не “заохочення” за результативну службу, а інструменти соціальної підтримки, які не пов’язані з професійними досягненнями.ProLawyer 📌

Якщо людина зникла безвісти, закон передбачає два різні судові механізми, залежно від того, які є докази.1️⃣ Оголошення особи померлоюСуд не встановлює факт смерті беззаперечно, а виходить із вірогідного припущення про неї. Цей механізм застосовують, коли:особа тривалий час відсутня;є обставини, що загрожували її життю;відсутні прямі докази смерті.Тобто суд робить юридичний висновок, що особа ймовірно загинула.2️⃣ Встановлення факту смертіЗастосовується, коли є конкретні та підтверджені докази, що смерть настала у певний час і за певних обставин (зокрема на ТОТ або в зоні бойових дій).У цьому випадку суд встановлює саме факт смерті, а не припущення.Які докази приймає суд?У рішеннях 2023 року Верховний Суд зазначив, що перелік доказів не є вичерпним. Найчастіше це:📄 Документи — довідки з ТЦК, від командирів військових частин, копії лікарських свідоцтв.👥 Свідчення очевидців — показання осіб, які були присутні під час події.📷 Фото, відео, аудіо — матеріали, що підтверджують обставини загибелі.📌 Звернення до поліції — заяви про зникнення за обставин, що загрожували життю.ProLawyer📌