Алергія на "Work-Life balance"Всі ми звикли фігачити! Бо так каже наше виховання, бо так кажуть наші батьки, бо так нам наполегливо рекомендує і створює усі умови для цього наша робота. І знаєте що? Я люблю фігачити! Я вмію фігачити дуже багато, вмію дуже швидко перемикати контексти, перевʼязувати їх в своїй роботі, щоб виходило тільки щось офігенне. Але я фігачу з 10 до 18. І не більше. І за цей час завжди встигав робити усе потрібне і навіть більше. І команди свої цьому вчив. І міг насварити якщо бачив у робочому слаку "зелененьким" після кінця робочого дня. Бо відпочинок і розрядка факін меттер! Але в Україні часто це — моветон. В Україні на це частенько організаційна алергія!

🙅‍♂️ Пішов з роботи вчасно — ти дивний!

🙅‍♂️ Закінчив роботу раніше боса — ти невідповідальний.

🙅‍♂️ Не зміг затриматися ввечері, бо маєш свої особисті справи — ти ненадійний.

🙅‍♂️ Не прийшов в офіс(хоч це і не обовʼязково) — ти не командний гравець. Я вам більше скажу ;) Знаєте чим багато організацій нагороджують своїх топ-перформерів, які довгий час фігачать по 14 годин на добу, виконують цілий букет не своїх прямих обовʼязків, і доступні в месенджерах і мейлах 24/7? Вони нагороджують їх ще більшими обовʼязками. Проте організації часто не розуміють що їх абсолютне логічне бажання передати класній людині більше відповідальності і грошей фактично розбивається об той факт, що на цю роль людина вже приходить в хлам вигоріла. І це триндець, панове. Мені дуже прикро бачити таку недалекоглядність навіть у крутих компаніях. А ворк лайф беленс він такий. Хєрачите ви чи ні, це питання вибору! Якщо вам так добре - то супер!) Ви чудові! Але є мільйони людей які не менше чудові, але при цьому дбають про своє здоровʼя і баланс - і все у них добре. А ще, якби не ворк лайф беленс, сьогодні я б не зробив цю фотку, і не попав би на відкриття шкільного року у своїх дітей. Кому що, райт...?