🚩 ІНТЕРВ'Ю З ВЛАДИСЛАВОМ «ІСКРОЮ» ЖУРАВЛЕВИМ

Умови були такі: по 16 годин на день треба було стояти в строю, не можна було рухатися, ходьба — лише за командою, а команди могли давати по 2–3 рази на день. Якщо ти самовільно порушував цей режим, це ставало додатковим приводом для побиття. При цьому щоранку проводилися так звані ранкові перевірки, під час яких побиття військовополонених було, по суті, щоденною процедурою. Дуже рідко був день, коли нікого не били. 

Повномасштабна війна, розв'язана російським імперіалізмом проти України, є типовою спробою колоніального реваншу та насильницького придушення суверенної держави з боку колишньої метрополії. Уже п'ятий рік агресія режиму Путіна чітко демонструє своє прагнення до повного знищення права на самовизначення для українського народу, опираючись на печерні тези великодержавного російського шовінізму — ті самі, котрі викривали ще на початку XX століття провідні соціалістичні діячі.

Сьогодні чимало людей лівих, емансипаційних поглядів взяли зброю до рук і пішли захищати свій народ, оскільки ясно розуміли, що боротьба за соціалістичну міжнародну революцію і крах імперіалізму неможлива без визнання права націй самовизначення, без добробуту свого народу, вільного від великодержавного ярма.

Одним з таких героїв є Владислав Журавлев — оборонець Маріуполя, марксистський мілітант, який потрапив до російського полону у 2022 році, провівши там чотири, сповнених несамовитих труднощів і випробувань, роки.

Владислав обговорив з редакцією «Кроку до Перемоги» свій життєвий шлях, що пережив у російському полоні, механізми знущання, залякування й обезособлення, що їх здійснює імперіалістичний агресор, і водночас як важливо навіть у найскрутніші хвилини не спиняти опір, зберігати людську гідність і не втрачати віру в силу солідарності.

Для нас є великою честю публікувати це інтерв'ю.

➡️ Читати інтерв'ю з Владом