Марк — транс-персона, який одного разу вступив до студентської ради факультету мистецтв КДПУ. Попри постійні запевнення, що студрада є привітною та найкращою в країні «сім’єю», хлопець одразу зіштовхнувся з неприємною реальністю: на перших же зібраннях члени ради відкрито й без сорому декларували свою гомофобію під виглядом власної думки, що нікого з присутніх не хвилювало.

Гострий конфлікт виник під час публікації в інстаграмі допису про його вхід до виконавчого комітету: фото Марка підписали іменем із офіційних документів, з яким він себе не асоціює. Спроби вирішити це питання викликали лише відмовки адміністраторів сторінки про можливі перевірки та формальності, хоча навіть викладачі університету й старше покоління спокійно звертаються до Марка як до хлопця, виявляючи повагу до його ідентичності. Після розмови з очільницею студради Марк вирішив якнайшвидше покинути її лави, і подальші події лише підтвердили правильність цього кроку. Як згодом показала його одногрупниця, яка також перебуває в раді, після виходу Марка члени студради, включно з іншими його одногрупниками, для яких він є старостою, розгорнули активне травлення, систематично вживаючи деднейм, займенник «вона» та демонструючи відкриту трансфобію.

Ця ситуація є прямим порушенням українського законодавства. Відповідно до ст. 53 ЗУ «Про освіту», кожен здобувач освіти має беззаперечне право на повагу до людської гідності, а також на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства, експлуатації та дискримінації за будь-якою ознакою.

Крім того, випадок Марка цілком підпадає під визначення «непрямої дискримінації», наведене в ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Це ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, правил або практики для особи за її певними ознаками виникають менш сприятливі умови порівняно з іншими.

Публікація в інстаграмі є неформальною інформаційною діяльністю, а не юридичним документом. Внутрішні перевірки чи формальності не вимагають публікації деднейму в соціальних мережах, тому посилання на «перевірки» є відмовкою для виправдання трансфобних дій.

Дії членів студради суперечать і Конституції: ст. 28 Конституції України стверджує, що кожен має право на повагу до його гідності й ніхто не може бути підданий поводженню, що її принижує, а ст. 32 забороняє збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Зрештою, це дискредитує саму суть студентського самоврядування. Згідно зі ст. 40 ЗУ «Про вищу освіту», органи студентського самоврядування покликані забезпечувати захист прав та інтересів студентів і зобов'язані у своїй діяльності суворо керуватися законодавством України, статутом вишу та відповідним положенням, а не чинити тиск і травлення.

Також дії студради суперечать «Політиці інклюзії та безбар'єрності в Криворізькому державному педагогічному університеті» (затверджено вченою радою університету 16 квітня 2026 р. — протокол N12), яка розповсюджується на всіх здобувачів освіти в ЗВО. У положенні про неї (Розділ ІІІ) йдеться, що діяльність Університету щодо створення інклюзивного освітнього середовища ґрунтується на гарантуванні рівних прав на якісну освіту для всіх осіб, незалежно від стану здоров’я, наявності інвалідності, статі, раси, мови, релігії чи інших ознак, із суворим дотриманням принципу гендерної рівності та заборони будь-яких форм дискримінації. Університет визнає осіб з особливими освітніми потребами повноправними учасниками освітнього процесу, поважає людську гідність, право на власний вибір та індивідуальність, а також цілеспрямовано формує культуру толерантності, взаємоповаги й безбар’єрності серед усіх учасників академічної спільноти.

Якщо конфлікт не буде врегульовано, Марк, за підтримки «Прямої дії», налаштований звертатися до адміністрації КДПУ та продовжувати розголос цього прецеденту.