Грантова реформа досі не в смітнику?Більш ніж два роки збирав пил у Раді законопроєкт №10399, що розширює систему грантів в освіті. Проте він знову на порядку денному. Нагадаємо, що з ним все ще не так і які наслідки він матиме:1️⃣ Порушення Конституції. Хоча фіксований обсяг фінансованих місць (не менше ніж 51% від кількості випускників) залишили, частина з них стане грантовими. При чому гранти можуть покривати вартість навчання не повністю. Для багатьох різниця в ціні все одно буде непосильною. Скорочення можливостей для безкоштовного навчання напряму конфліктує зі ст. 22 Конституції України, яка забороняє звужувати існуючі права і свободи.2️⃣ Загострення соціальної нерівності. Отримання гранту позбавляє студент_ок права на соціальну або академічну стипендію. Це ігнорує потреби тих (особливо ВПО чи іногородніх), кому, окрім навчання, треба платити за житло, їжу та транспорт. Паралельно планується скорочення інших програм держдопомоги за невизначеними критеріями.3️⃣ Примусове відпрацювання. Крім цього, студент_ки на бюджеті будуть вимушені підписати договір про відпрацювання від 1.5 до 3 років на визначеного державою роботодавця — і це встановлюється як єдиний спосіб зберегти бюджетне місце. У разі відмови їх буде автоматично переведено на контракт. Те, що тут підноситься як «вибір», насправді є примусом до демотивуючого та часто непривабливого працевлаштування. Це порушує професійну автономію студента та посилює його залежність від роботодавця. 💰 Таким чином законопроєкт №10399 штовхне освіту в сторону елітарності. Прямими бенефіціарами цієї політики будуть не найменш захищені верстви населення, а роботодавці, приватні університети (які отримають державних грантовиків) та забезпечені родини, які можуть доплатити різницю за навчання. У такий спосіб ці нововедення відсікатимуть людей, які найбільше потребують соціальної підтримки, роблячи ряди здобувач_ок освіти все одноманітнішими, а реалії різних верств населення — усе більш віддаленими одна від одної. Це неодмінно послугує джерелом соціальної напруги та поляризації суспільства.❌ Система грантів не погана сама по собі, але її реалізація через скорочення держзамовлення та надання університету статусу споживацького продукту шкідлива. Ми виступаємо проти політики, яка поглиблює прірву між багатими та бідними і робить університет вразливим до ринкових коливань. ❓Але що ж ми пропонуємо?Ми пропонуємо розширення автономії університетів та залучення студентства до їх управління. Ми пропонуємо довгострокове та стабільне фінансування, щоб університети могли впроваджувати далекоглядні стратегії розвитку, а не лише спрямовувати всі ресурси на вступну кампанію та пошук грошей. Ми пропонуємо стабільніші умови працевлаштування для науково-педагогічного персоналу, якому зараз часто доводиться погоджуватися на короткострокові контракти. Ми пропонуємо бачення університету як суспільного надбання і важливого механізму емансипації, забезпечення соціальної згуртованості та доступу всіх громадян_ок до знань.Освіта — не товар! Університет — не базар!