Альтушка по УБДІстеричний суб’єкт є невротичним у специфічному значенні. Оскільки питання, яке постає перед істериком, то є питання не стільки перед бажанням Іншого, скільки перед його нестачею. Істерія це позиція перед неідеальним, нездалим. І позиція ця є повною нетерпимості.Істеричний маскард альтернативності є актом, направленим на (в) Ім’я-Отця як інстанції без огріхів. Панування дискурсу істерика є ефектом поспіху перед заянням у законі. Поспіху перед процесами, які істеричний суб’єкт має бажання контролювати.«Допомога» в ім’я закону як альтушка, яка надана по УБД, є метонімічним рядом із зборів у 2 млн гривень на моноколесо, рятуванням облич інституцій та репутацій тих людей, які батьківську позицію займають.В мінусі є приклади, як законодавчим інституціям допомагають працювати так, як «потрібно».Так чи інакше, засилля істеричного дискурсу є схожим на гіперопікаючу матір, яка не дає своєму надбанню розгортатися самостійно, без милиць. Там, де Ім’я-Отця програє боротьбу за етику об’єкта бажання, істеричний вибір на користь зловживання слабкістю і, як наслідок, феєрія на місці пустого, проте без належної обсесії та регулюючого органу суб’єктність поза Богом.