Я можу помилятися, але основна соціального консерватизму є родина, громада і церква.Чим здоровіші будуть відсносини у родині, більше правдивої любові і взаємоповаги буде там то здоровіша нація. Хочемо нормальне психічне здоров'я для людей — зверніть увагу на родину. Хочемо вирішити демограф — зверніться до сім'ї та її проблем. Бо у нас чомусь вирішили проґресивні інфлюенсери,що сімейне насильство — це вияв сімейних цінностей. Якраз, це прояв деградації інституту родини. Громада це місце де може реалізуватися людина як громадянин, служачи спільному благу та проявляючи свої чесноти. Саме міцні громадські відносини, дружба, взаємопідтримка, важливі для процвітання для нашого суспільства і тому кожного із нас. Оця павутина відносин створює необхідну як повітря довіру, запобігає тиранії, захищає від пастки державного патерналізму. Чи будуть люди, якии не байдужа громада їхати в ліс, аби викинути там неорганічне сміття? Ні. І якщо подумати,то таких проблем багато можна назвати.І звісно Церква. "Без відродження духовного й морального трудно помислити відродження творчої сили політичної". А духовність то річ прикладна, яка проявляється у щоденній поведінці. Хочемо жити як цивілізованій люди,то маємо звернути увагу на заповіді любові до ближнього. Марно надіятися,що от у вас всі будуть християнами. Але принаймні можна почати шанувати нашу спадщину. Я не бачу проблем в тому,щоб уживатися з представниками інших релігій, атеїстами чи агностиками. Важливо, аби добра воля були у цих людей. Я думаю,що наш контекст такий,що консерватизм у нас слабкий. Бо пройшли ми чистилище раніше, і проходимо його сьогодні. І важливо не консервування "совка", а пошук всього, цікавого, конструктивного, творчого і живого,що є у нашій Традиції і наших традиціях. @pravytsa