Економічне життя УНР та УД з погляду лібертаріанства• Що там в УНР?УНР скасовує право приватної власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та инші землі нетрудових господарств III Універсалом ЦР, а невдовзі після цього Генеральний Секретаріат ЦР видав положення про земельну справу, яке забороняло продавати, купувати, заставляти, дарувати та передавати землю будь-кому. Директорія 26 грудня 1918 року (після повалення Скоропадського) видає Декларацію, де заявила про намір експропріювати державні, церковні та великі приватні землеволодіння для перерозподілу їх серед селян. Було задекларовано про вилучення землі у поміщиків без викупу (аби не допустити гніву землевласників їм було виписано компенсацію, а також не була відібрана породиста худоба, дім та виноградники, але через велике урізання земель заможнім селянам та абсолютним ігноруванням їх інтересів ситуація була не найкраща). Новим поштовхом до поглиблення конфлікту дав земельний закон Директорії, який був виданий 8 січня 1919 року, згідно з яким земля залишалася у власності держави.• Що там в УД ЯВП Гетьмана?Після ліквідації соціалістичної УНР, ЯВП Гетьман видав «Грамоту до всього українського народу», де було проголошено: Права приватної власності – як фундаменту культури і цивілізації, відбудовуються у повній мірі, і всі розпорядження бувшого Українського Уряду, а рівно тимчасового уряду російського, відміняються і касуються. Відбувається повна свобода по зробленню купчих по куплі-продажі землі. В області економічній і фінансовій відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватнього підприємства й ініціативи.Заради економічного порятунку України ЯВП Гетьману довелося скасувати 8-годинний робочий день уведений ЦР та повернув відібрану в землевласників землю.Українські соціалісти та більшовики, оголосили економічні реформи Скоропадського "армагеддоном" для українських селян, яких будуть нещадно експлуатувати "гетьманські буржуа". Хоча ніякого винищення селянства не було, цитуючи сучасників:Уїзд не був поміщицьким – дворянам і чиновникам належало 20,32% землі. Крім того, потужних маєтків – більших за 500 десятин – існувало лише 17. У гетьманський період лише двоє лубенських поміщиків скористалися правом стягнути грошове винагородження за пограбоване майно. Взагалі лубенські поміщики прагнули ліквідувати (як тоді здавалося) революцію якомога більш безболісно і проявили в цьому напряму чимало такту і порозуміння – згадував старшина Лубенського охоронного куреня, а пізніше офіцер Добровольчої армії Микола Раєвський.Відновлення здорового глузду та приватної власності принесли свої плоди, протягом 1918 року кількість товариств споживчої кооперації зросла втричі, а балансова сума капіталів 3,3 тис. кредитних спілок сягнула 185,5 млн крб, була налагоджена вільна економічна зона між Українською Державою та Німецькою і Австро-Угорською Імперіями. Постачаючи продукти Центральним Державам, Україна до жовтня 1918-го остання отримала 21 428 вагонів вугілля, 700 вагонів солі, 5 вагонів емальованого посуду, 1651 сільськогосподарську машину, на 2160 тис. крб рулонного паперу, а також нафту, гас, пастельну змазку для залізничних коліс тощо. <Приєднуйся до вільних людей🗽>