згадувала биографію стівена кінга, щоб віддати шану своїй любові до ньог та написати пост у канал. мало бути щось про маленьке містечко у штаті мен, його важко працюючи матір та класну дружину. проте згадала про джека торренса

джек торренс — головний персонаж «сяйва» (дуже сильно люблю, і ще більш сильно раджу). щоб не спойлерити, скажу коротко: дядько потрохи сходить з розуму в проклятому готелі. однак я думаю про інше. кінг мав сильні алькогольні та кокаїнові залежності. тому джек торренс — проявлення його найбільшого страху: ти можеш шалено любити свою сім’ю та водночас через власну слабкість бути для неї смертельно небезпечним

я багато про це думаю. інколи я не розумію, навіщо люди роблять близьким боляче, не в силах відмовитися від своїх залежностей. інколи я думаю, що більшість із них є справді чудовими та добрими людьми, якби не одне «але». інколи у мене є дитяча мрія знищити всі алкогольні заводи та повірити, що це вирішить проблему алкоголізму в родинах. але, але, але

here's jonny! а я люблю, що зло в історіях кінга ховається не в ефемерних привидах і демонах минулого, а в самих нас