це мала бути рецензія на «марті супріма» з голою жопою шаламе на весь екран, проте це не вонаа пост про тупих і наглих людей — блін, як класно відгукується до фільму! хоч марті й ніколи не назвеш тупимзагалом, під час перегляду фільму — саме на фінальному, найбільш напряжному моменті — я випадково влізла в суперечку в переписці. ба більше: влізла настільки, що дуже сильно розізлилася від тупості та наглості людини, з якою говорилаі не замітила, як пропустила фінал фільму :) тобто я підняла голову на звуки — і зрозуміла, що втратила дуже класний момент (стрілянина — хто поняв, той поняв!)бляха, це настільки показово. ми витрачаємо ресурс і власний час на людей, які цього не заслуговують, хоча могли обрати себе. звичайно ж, уникнути всіх дураків не вдасться, проте зменшити їхню кількість, не віддаючи їм шани заволодіти своєю увагою — це точно. до речі, я перестала злитися десь через годину, бо зустрілася з другом й таки класно провела вечірмораль? люди сукі! ми кіси! а ще, до речі, як найзатятіша хейтерка фільмів із шаламе: «марті супрім» — бомба, і я хочу облизати кожний кадр. боже, а ця сцена з бджолами — я кричу й блюю водночас. захват. клас! подивіться, реально кажуяк вам «марті супрім»? чи часто зустрічаєте тупих людей? діліться!