Наче і чекаємо від свят радості, теплих зустрічей, добрих новин. Але у багатьох всередині - порожнеча, виснаження. І вина того, хто вижив. І сором, бо які свята посеред горя. Очікування від себе святковості - тебе ж самого й розчаровує, бо всередині важко. Одна з причин різдвяної депресії - це міф про те, що всі інші (усі, крім тебе) прямо зараз проводять час у люблячих сім'ях. А ти, саме ти - почуваєшся самотньо. Причина номер два - фінансовий тиск. Бо тривога веде до витрат, витрати поглиблюють фінансові проблеми, а це посилює тривогу. В українських реаліях війни цей стрес посилюється багаторазово. Третє - натовп людей та гучні звуки, які можуть тригерити. А ще - порушення рутини, бо на свята інший розклад дня. Це руйнує відчуття безпеки. І зустрічі з родичами, з якими пов'язані складні спогади, токсична комунікація, необхідність приховувати справжні почуття. Далі є така штука, як САР (сезонний афективний розлад) - депресія, пов'язана з нестачею сонячного світла взимку. Бо менше світла = менше серотоніну = гірший настрій. А в нас тут ще й блекаути, із постійною тривогою, повний комплект. Багато людей не можуть святкувати так, як звикли - хтось далеко від дому, хтось переміщений, хтось втратив близьких. Думала, що я можу зробити для вас напередодні Різдва. То вирішила покликати на канал декого... Щоб звернувся до вас зі словами підтримки...