Чесно, я не з секти свідків процвітаючої та блискучої України майбутнього у разі перемоги В. Чорновола на виборах. Втім, саме ця аватарка найкраще зараз описує мій настрій та тривогу за майбутнє країни.

Наразі в Україні ліквідуються останні куточки вільнодумства. Ні до чого хорошого це нас не приведе. Минуле, наче екіпаж корабля, що тоне, намагаються з останніх сил зачепитися за єдину шлюпку, в якій сидить молодь. Що мала побудувати майбутнє.

Нас очікують темні часи. Можливо, найтемніші за весь час війни. Починаючи від ворожої мобілізації з протистоянням маленької радянської армії великій радянській армії з ініціативи В. Зеленського та Сирського. Саме вони несуть повну політичну і подальшу відповідальність за все те горе, що вони додатково принесуть у нашу країну через свою впертість і пихатість.

Втім, дестабілізація ситуації є ще більш небезпечною. Я вже не знаю, що робити, щоб мінімізувати наслідки.

У країнах, де немає свободи слова не має ініціативи, є лише підлизування старшим. І дай Боже щоб ці старші були хоча б розумними. А коли вони самозакохані ідіоти - це все веде до м'ясних штурмів, з яким ми насміхаємось у ворога.

Наш ворог не ідіот. Це країна з величезним ресурсом, як і мобілізаційним, так і економічним. Не вірьте всім прошмандовкам, які кажуть про обвал росії з дня на день.

Від сьогодні, якщо народ не висловить свою думку, а Президент не почує цю думку, вся відповідальність за наше майбутнє лежить як і на пихатості Банкової та штабістів, так і на подальшій бездіяльності.

20:00, Театр Франка