На жаль, команда Динамо і клуб Динамо досі знаходяться на різних полюсах вектору розвитку.Ні, це літнє трансферне вікно насправді дало привід для оптимізму. Динамо зробило по суті те, що зробив Шахтар ще у 2022 році, переорієнтувавшись на цей український вектор (були винятки, звісно, типу цього Браяна Себальйоса, але це одиничний випадок, та й не грав він поки взагалі).Однак цьому трансферному вектору не вистачило системності. Велика частина українців - це ті, хто грав за Дніпро-1, тож там великого розуму, щоб підписати не треба було.Головна проблема Динамо, пов'язана із захистом, вирішена не була. Оскільки команда вже вилетіла у групу Ліги Європи (але ж який шлях пройшла у Лізі чемпіонів, програвши за великим рахунком лише один матч) про це можна говорити вже тут і зараз.А далі має обов'язково з'явитися концептуальна проблема. Найнаочніше її продемонструвати допоможе центр півзахисту, де у команді є:- Володимир Бражко- Володимир Шепелєв- Микола Шапаренко- Валентин Рубчинський- Джастін Лонвейк- Олександр Андрієвський- Віталій Буяльський- Олександр Піхальонок- Микола МихайленкоДобре, скинемо "ненадійного" Лонвейка. І на виході маємо вісім футболістів, щонайменше двох з яких не є гарантованим вихід на заміну. Якщо рішенням Динамо буде просто віддати когось в оренду - то це не вихід. Бо як мінімум "конфліктною" є позиція Буяльського/Піхальонка, за якої хтось один має грати, а на підміну йому має бути інший гравець. Не кажучи вже про те, що десь хочеться, що і Бражко з Шапаренком вже отримали б гарну пропозицію від європейського клубу та продовжили розвиватися там. Поки Шахтар "успішно" продає Георгія Судакова за великі гроші, киянам можна було б за нормальну ціну продати когось зі своїх футболістів.Єдине, що буде шкода за такого формату розвитку подій - це потенційної відсутності такого класного Динамо у групі Ліги Європи. Тож для мене це буде єдина причина, за якої нікого з топпівзахисників не продадуть.Дуже ризикована гра, але Ігор Суркіс любить ж грати у казіно, чи не так.