Якби тренером Динамо був би не Мірча Луческу, то кияни були б головними фаворитами на чемпіонство. Але ж хто, як не Мірча Луческу робить Динамо головними претендентами на чемпіонство?Один із моїх улюблених авторів футбольних Telegram-каналів написав би десь так. І насправді в цій думці дійсно було б щось логічне.З Мірчею Луческу Динамо провело один з найгірших сезонів в історії: четверте місце в чемпіонаті, аналогічна позиція в групі Ліги Європи. Лише одного разу таке було - коли команду очолював один знаковий тренер для України, а опісля його замінив інший, з яким Динамо дійсно повернулося в гру.Влітку Динамо не придбало жодного футболіста і все ж не змінило головного тренера. Але парадокс: стало сильнішим, аніж було у минулому сезоні. Чому? Бо з'явилося одразу три ключові фігури: Бражко повернувся з оренди, Шапаренко - після травми, а Ярмоленко просто повернувся. Як і Луческу, який залишив команду наприкінці сезону через потребу в операції.Кожен із цих футболістів може стати геймченджером для Динамо. Як і Мірча Луческу: навіть попри невдалий минулий сезон, його склад по суті став сильнішим, аніж був. Не зважайте на відходи Еріка Раміреса чи Джастіна Лонвейка - жоден з цих футболістів не відіграв значної ролі у грі Динамо. Луческу ж, хочеться сподіватися, більш вмотивований перекреслити минулорічну ганьбу.Начитавшись аналітики про цей сезон УПЛ, бачу синхронні прогнози: Шахтар відтепер головний фаворит, Дніпро-1 провів найкращу трансферну політику. А Динамо просто друге - начебто й має покращити свої результати, але все одно в одну калітку програє Шахтареві боротьбу за чемпіонство. Що ж, це закономірна аналітика, враховуючи перший воєнний сезон.Але в цій аналітиці втрачається важливий елемент: бажання. Коли Динамо хоче грати, це насправді сильна команда. У минулому сезоні цього бажання не було вдосталь, а індивідуальні помилки гравців ще й погіршували становище киян - до рівня команди кваліфікації Ліги конференції.Давайте не списувати Динамо. У минулому сезоні ми вже зробили таку помилку з Шахтарем.