Олександр Петраков багато дурного наговорив за ось ці два тижні (та навіть менше) у Вірменії. Тут і про "не змішуйте спорт та політику (зрозуміло, що це він не про Україну та Росію, але яка різниця - це ж універсальне твердження, на якому стоять всі українські спортсмени). Ну а його спілкування з журналістами - це вже стає класикою (одразу видно, що у Вірменії поки вирішили не морочитися з фільтром для Петракова, хоча може це тимчасово?)Але за усім цим заховалися кілька цікавих речей, які багато чого говорять хорошого про Петракова:1. Петраков знайшов команду, для якої його стиль буде ментально підходити футболістам. Вірменія - не та збірна, де футболісти будуть говорити про те, давайте грати у контроль м'яча, тож вибудовувати команду способом, зрозумілим самому Петракову, буде легше.2. Перші матчі Петракова, попри відсутність результату (поразка 1:2 Туреччині та нічия 2:2 з Кіпром) показали, що у принципі стиль працює. Гра в атаці справді динамічна, вертикальний футбол здатний працювати.2а. Але за усім цим проблеми стилю Петракова залишаються тими самими. Цей футбол енергоємний, потребує чимало концентрації, і хоча наприкінці матчу проти Туреччини вірмени йшли в атаку, було видно, що згенерувати цікаву ідею їм було вже важко. А там, де це спрацьовувало, вже підводили виконавці.3. Петраков справді провів непогану розмовну роботу з новими футболістами. Мене дуже здивувала його заява щодо того, що він "не знає футболістів, і хто на якій позиції грає", але, схоже, це банальна обмовка. Схоже, він мав на увазі, що лише знайомиться з футболістами і тим, де вони можуть грати, але вийшло у притаманному йому стилі по-дурному.4. Що приємно здивувало - селекційна робота Петракова та федерації футболу Вірменії. Гравців активно шукають усюди, дібралися навіть до Південної Америки. Можливо, всередині Вірменії такі розмови й не дуже позитивні, але, як тренеру, Петракову важливіше мати достатній вибір для подальшого виклику, а для цього треба збільшувати географію і шукати юридичні шляхи для натуралізації футболістів з вірменським корінням.5. Що приємно здивувало №2 - тенденції до омолодження складу. Це може дуже допомогти Петракову втриматися біля керма збірної у разі негативних результатів, але так, схоже, молоді футболісти шанси отримати місце в збірній матимуть. Один із претендентів - 19-річний форвард Грант-Леон Ранос, який належить Баварії: був викликаний на товариський матч із Кіпром - оформив дубль. Буде цікаво подивитися, що далі буде з цією збірною. У червні у Петракова своєрідний реванш проти Вельса та домашня гра проти Латвії, де б він точно хотів набрати перші очки та продовжити боротьбу за відбір на Євро. Легко не буде, звісно, але в групі з Хорватією, Вельсом, Туреччиною та Латвією набагато зручніше робити апсети, аніж, наприклад, у нашій.Не кажучи вже про те, що у Вірменії є хоча б ясність щодо того, хто тренуватиме збірну у червні, а в України - немає. Дожилися.