У серці Ісфахану, серед садів, галасу базарів і арок старовинних мостів, раптом з’являється щось несподіване. Купол, що нагадує мечеть, стіни з перськими візерунками… але всередині — фрески, на яких зображено Христа, апостолів і сцени з Біблії. Це Собор Ванк — місце, де Схід зустрічається із Заходом.Його збудували вірмени у 1606 році. Не за власною волею — шах Аббас переселив тисячі вірмен з прикордонного Джульфи до Ісфахану. Вони втратили дім, але привезли з собою пам’ять, віру і ремесло. І саме тут, на новій землі, вони звели храм. Не такий, як у себе вдома — новий, перетканий перськими формами, але з вірменською душею.У Соборі Ванк аркові склепіння оздоблені золотом, стіни — розписами, які більше схожі на перські мініатюри, ніж на класичне церковне мистецтво. І водночас тут читаються молитви, написані вірменською. Поруч із собором — музей. Тут зберігається Євангеліє розміром з ніготь, старі документи, хрести, книги, вишивки. І свідчення геноциду, які вірмени зібрали, зберегли і передали світу.