Що цікавого можна було купити на ярмарках Гетьманщини?

Уявіть тільки: українські ярмарки XVIII–XIX століть можна було б зрівняти з асортиментом сучасних супермаркетів.

Козацька старшина на ярмарках у Ніжині чи Ромнах спокійно купувала свіжі лимони, губки з Криму, каву з Леванту, грецькі та венеційські вина, мило, тканини, бавовну, кандійські ріжки та інші товари.

До речі, «рожки кандійські» — це плоди ріжкового дерева.
Зараз ми знаємо їх як кероб і можемо знайти не в усіх торгових мережах. А в ті часи це був популярний перекус.

Навіть можна було знайти тростинний цукор, який доставляли, зокрема, з Канарських островів.
Адже на ярмарки звозили різноманітні екзотичні товари з Кримського ханства, Османської імперії та інших регіонів.

Найбільш відомими великими ярмарками були: Іллінський у місті Ромни, приурочений до свята Іллі; Воздвиженський — на Воздвиження Чесного Хреста — у місті Кролевець. У Харкові ярмарки припадали на Хрещення, Успіння та свято Трійці. Усі вони були прив'язані до певного релігійного свята. Адже тоді наші пращури планували своє життя відповідно до церковних свят.

Можливо, ви помітили, що в переліку топових ярмарків не згадується Сорочинський. Адже на той час він був зовсім невеликий. Популяризація серпневого ярмарку у Великих Сорочинцях почалася з 1960-х — і значною мірою завдяки тому, що Гоголь зробив йому неймовірну рекламу.
Як церква заробляла на ярмарках? За чим саме їхали українці на ярмарки? Що там робили ведмеді? Як виглядала «Книжкова країна» 150 років тому? Хто такі книгоноші? Які податки платили на ярмарках? Хто міг стати купцем і чому українців серед них було не так багато?

Більше цікавого — у випуску «Лимони, ведмеді й книжки: як насправді виглядав український ярмарок» з істориком Вадимом Назаренком:
https://youtu.be/TqvyBLXFBRw