Пороблено Подкаст | Крашанки й писанки на Великдень посвятили, а що далі з ними робили наш...

Telegram community logo -
2024-07-14

Number of subscribers:
653
Photos:
166 
Links:
344 
Description:
“Пороблено” - це подкаст дослідниць Анни Ніколаєвої і Дар'ї Анцибор про те, як на нас впливає народна культура. Розмови про символіку й значення народних вірувань, ритуалів, їхній вплив на нас сьогодні, щоб розуміти чи дійсно нам всім пороблено

Channel Пороблено Подкаст - @poroblenopodcast - №470

🥚Крашанки й писанки на Великдень посвятили, а що далі з ними робили наші прапрапра?На Великдень було заведено обмінюватися писанками. Для молоді подарувати писанку — це був один із способів натякнути про симпатію. «Дівчата дарували хлопцям писанки, щоб висловити почуття. Вони не могли прямо сказати: “Я тебе люблю”. Натомість могли подарувати дуже красиву писанку і таким чином запам’ятатися. Не словом, а ділом», — пояснює Дарʼя Анцибор.Старші жінки часто презентували писанки онукам або похресникам як знак великоднього благословення.Також їх могли давати, як конкретне побажання. Наприклад, на Холмщині та Підляшші було заведено дарувати писанки з орнаментом, який називали «свинячі дороги», щоб у господарстві добре велися свині.«А ще використовували в іграх. Наприклад, грали навбитки, коли намагалися розбити чуже яйце своїм: чия писанка тріснула, той програв. Або ж грали в котки — яйця скочували з невеликого схилу, стараючись влучити в інші. Я жартома називаю це таким собі великоднім більярдом по-українськи», — ділиться Дарʼя. Писанок не робили багато. Хоча більшість думає, що раніше всі вони були видуті, однак найчастіше етнографи фіксували, що брали розписувати саме варене яйце. Очевидно, що такі писанки швидко псувалися. 🥚 Ті яйця, що не роздарували або не утилізували в іграх, берегли та використовували як обереги.Анна Ніколаєва розповідає: «Писанки й крашанки в народній традиції мали не лише святкове, а й оберегове значення. Їхню шкаралупу або самі яйця зберігали, щоб захистити дім від негоди, грому чи блискавки. Приміром, на Поліссі досі згадують, що під час грози могли вивішувати писанки або навіть рушнички з великоднього кошика, щоб уберегти хату». Особливо помічними від грому вважали писанки, які були написані в Чистий четвер. «Етнограф Сергій Кулжинський пояснював це дохристиянськими віруваннями, де четвер вважали днем грому і блискавки та пов’язували з Перуном. Тому писанку, написану в цей день, сприймали як сильний оберіг, здатний захистити від грози та інших лих», — зазначає Дарʼя Анцибор. У випадку пожежі намагалися обійти палаючий будинок, з писанкою, щоб вогонь не був таким сильним. Подекуди навіть кидали її у вогонь. Крім того, великоднє яйце використовували в народній медицині. Наприклад, при гарячці могли читати замовляння і носити крашанку на шиї. Також є багато згадок про те, що шкаралупу розтирали в порошок і вживали від жовтяниці.Чи правда, що писанку можна було купити? Як виглядали крапанки та скробанки? Чи дозволяли чоловікам займатися писанкарством? З чого робили фарби та які кольори були найпоширеніші? Які назви орнаментів побутували насправді?Щоб дізнатися більше — дивіться повний випуск «Символіка великоднього яйця: писанки, крашанки, дряпанки» з Анною Ніколаєвою та Дарʼєю Анцибор, зроблений у партнерстві з проєктом про інтеграцію українських традицій у сьогодення «Витоки» від Zagoriy Foundationhttps://youtu.be/WF1KkJQYmGA
408
26-04-13 12:07