Як козаки на Новий рік «кидали ляси»?Новорічні свята на Січі починалися не з гулянь, а з розподілу території між куренями. Відбувалось це за допомогою щорічного жеребкування, яке називали «киданням лясів» на Дніпро. Чому на Дніпро? Насамперед ділили річкові території. Адже річка для козака — це і промисел, і їжа, і шлях. На жеребках писали назви місцевостей уздовж річок, і кожен курінний отаман витягував свою ділянку, де курінь хазяйнуватиме цілий рік. Територія могла дістатися яка завгодно: кращі чи гірші угіддя, ближчі до ворога чи більш безпечні. Результати не обговорювали. Витягнув — значить, так має бути. Хазяйнували на ділянках треба було відповідально, бо після тебе прийдуть інші. Якщо територія буде зіпсована, то відповідатимеш. І, зрештою, наступного року ти можеш повернутися на те саме місце.Уже після жеребкування розпочиналися інші, ще більш гучні традиції — вибори на Новий рік, ритуали посвяти, знущання з новообраного кошового та обов’язкове обмащування його голови багнюкою. А ще справжні стрільбища на Водохреща.Хочете дізнатися, як усе було насправді? Вмикайте наш новий випуск «Як запорожці зимували й святкували: Різдво, Новий рік і Водохреща» з Іриною Павленко — фольклористкою, докторкою філологічних наук і професоркою Запорізького національного університету. https://youtu.be/H8H-ieVjh0w