неділя. час для проповіді. продовжую ділитися з вами проповідями шерифа Белла:Деякий час тому я читав у газеті що якісь учителі натрапили на опитування яке розсилали в тридцятих роках по школах країни. То був опитувальник про проблеми з навчанням у школі. І вони натрапили на ці анкети, вони були заповнені і надіслані з усіх куточків країни з відповідями на запитання. І найбільшими проблемами там називали розмови в класі та біганину в коридорі. Жування жуйки. Списування домашки. І тому подібне. Тож вони взяли одну чисту анкету і роздрукували купу копій та й розіслали у ті ж школи. Сорок років потому. Ну, і отакі прийшли відповіді. Зґвалтування, підпали, вбивства. Наркотики. Самогубства. Тож я задумався. Бо здебільшого коли я кажу що світ котиться під три чорти люди просто силувано всміхаються і кажуть що я старію. Що це один із симптомів. Та як на мене у того хто не може відрізнити зґвалтування й убивство від жування жуйки набагато більша проблема ніж у мене. Сорок років це ж недовго. Може наступні сорок змусять декого отямитися. Якщо не буде занадто пізно."Край не для старих" #кормакмаккарті