Всеукраїнська хвилина мовчанняОлександр «Повар» Золотухін Захисник народився 17 липня 1969 року у Гадячі на Полтавщині, де й проживав. Закінчив місцеву гімназію ім. Олени Пчілки. У 2003 році чоловік почав працювати на Качанівському ГПЗ. Понад 20 років був приладистом дільниці цеху переробки газу та підготовки конденсату. Захоплювався читанням книг, мандрівками, історією, любив проводити час у колі родини. У перший день повномасштабного вторгнення Олександр Золотухін пішов добровольцем. Служив у 72-й окремій механізованій бригаді ім. Чорних Запорожців водієм-хіміком. Мав звання солдата. Був надійним побратимом і турботливою людиною, для своїх завжди знаходив тепло і підтримку. Добре готував, міг із простих продуктів зробити смачну страву для інших. Побратими називали його «дід» – за доброту та любов до онуків. Загинув 17 травня 2024 року внаслідок скиду невідомої вибухової речовини з БпЛА на Донеччині. Захисник нагороджений державною відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «За хоробрість у бою», нагрудним знаком «Сталевий хрест». Похований на міському кладовищі у Гадячі на Алеї Героїв. У воїна залишилась дружина, донька та двоє онуків. Світла пам’ять Герою! Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут