🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА | Всеукраїнська хвилина мовчанняАндрій ТелюкПолтавська обласна військова...

Всеукраїнська хвилина мовчанняАндрій ТелюкПолтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з ПолтавщиниСолдат Андрій Телюк на псевдо Арнольд поліг 24 липня 2025 року поблизу села Кіндратівка Сумської області. Він разом із побратимом зголосилися забрати з поля бою полеглого медика. Дорогою Андрій двічі підірвався на протипіхотних мінах, які вночі окупанти встановили за допомогою безпілотника. Травми виявилися смертельними. Захисникові назавжди 26 років. Андрій народився 18 березня 1999 року в місті Лохвиця Полтавської області. Закінчив музичну школу по класу бандури та Лохвицьку гімназію №1, а згодом – Національний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Працював інженером-конструктором, за його кресленнями реалізовували проєкти і в Україні, і за кордоном. З дитинства захоплювався хокеєм і карате. Любив українську музику і гру на гітарі. Обожнював подорожувати, водити автомобіль, ходити в гори. Мріяв про будинок, велику родину та пса. З 2016 року жив у Києві.З 2023-го Андрій активно волонтерив. Зокрема, допомагав 78-му окремому десантно-штурмовому полку, до якого згодом приєднався і сам. Обіймав посаду майстра 1-ї рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів. Псевдо Арнольд отримав за те, що завжди йшов уперед і ніколи не відступав. А у колі найближчих друзів його називали Капітошкою, бо завжди сміявся і жартував.«Андрій – це справді унікальна людина з великої літери. Неймовірно хоробрий, сміливий, талановитий. Він був найдобрішим і найпозитивнішим. Лише Андрій міг так любити життя й надихати цим інших: він був промінцем, до якого тягнулися. У нього ніколи не було поганого настрою чи безвихідних ситуацій – він завжди знаходив рішення. Андрій свідомо пішов захищати Батьківщину, бо щиро вірив: свобода варта боротьби. Спогади про нього – найбільша цінність, яка залишилася. Ми будемо нести їх гідно, бо він точно на це заслуговує. Наше кохання було справжнім, і воно залишиться зі мною назавжди», – розповіла наречена Аліна. Посмертно Андрія Телюка відзначили орденом «За мужність» III ступеня. Поховали захисника на Іванівському цвинтарі в Лохвиці на Полтавщині. У нього залишилися мати Катерина Василівна, батько Сергій Володимирович, брати Володимир і Віталій та наречена Аліна.Вічна пам'ять Герою!Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут