POLITpedia | З усього сказаного вчора Трампом і Зеленським, окрім різкого й доволі ...

🗣З усього сказаного вчора Трампом і Зеленським, окрім різкого й доволі неочікуваного переходу першого до лав "свідків кордонів України 91-го чи бодай 22-го року" (точно він так і не уточнив), найбільше мені приглянулися слова саме президента України про відносини американського очільника з путіним. Зокрема, про те, як російський диктатор запевняв у швидкому захопленні Донбасу і як потім Зеленському доводилося це спростовувати. ➡️Там фактично президент підтвердив усі припущення та побоювання щодо вже багатьма забутого "50-денного ультиматуму" Трампа, який пролунав за десять днів після того, як путін повідомив американському лідеру про плани взяти Донбас за 60 днів. Це "співпадіння", на яке свого часу багато хто звертав увагу, виявилося саме тим, чим його й вважали: Трамп просто хотів, не чекаючи остаточного захоплення Донбасу військами свого, ймовірно вже остаточно колишнього, друга Владіміра, віддати його фактично без бою, щоб вийти на якусь домовленість. А після того, як Україна відмовилася йти на такого роду поступки, він просто дав час росіянам довести справу до кінця самотужки, і вже тоді вийти на угоду. І коли, як і очікувалося, цього не сталося, ставлення Трампа до слів та заяв путіна, як зазначає наш президент, суттєво змінилося. До речі, сам Донні учора, розмірковуючи на зустрічі з Макроном про те, що ця війна мала бути для нього «найлегшою» через стосунки з Владіміром, визнав, що ці стосунки нічого не означали (були марними). Звідси можна припустити, що певний прогрес у його свідомості таки відбувся, а зважаючи на доволі гостру риторику, якої раніше, погодьтеся, не було, цей прогрес виглядає майже остаточним.➡️Що ж до самих його заяв, то червоною ниткою проходить посил про те, що американці не планують надто активно втручатися у цю війну, залишаючи основний тягар на плечах України та країн НАТО, яким таки здійснюватиметься продаж американського озброєння для продовження боротьби з росією (зауважу: про санкції жодної мови поки не йде й, імовірно, найближчим часом не піде). Але, якщо я правильно його зрозумів, більше того рівня примусу України до будь-якого миру з москвою (на який та через свої максималістські амбіції не пішла і йти поки не збирається), з попутним викручуванням нам рук, не передбачається. А це, по суті, і є тим максимумом, якого особисто я, як і багато інших оглядачів, очікував від Трампа: Америка продовжує продаж зброї й не змушує влаштовувати цирк із перемовинами, тиснучи на Київ.❕Проте завжди треба пам’ятати, що це Трамп, який не є і ніколи не був людиною слова. Судити про нього лише за риторикою, як ми вже неодноразово переконувалися, марно. Тому поки що просто спостерігаємо, але з надією на те, що цей його черговий поворот таки остаточний і після нової розмови з Владіміром чи візиту Віткоффа до москви все знову не зіб’ється до заводських налаштувань.🇺🇦POLITpedia