POLITpedia | Якщо все ж таки джерела WSJ не брешуть, а таке трапляється рідко, і в ...

Якщо все ж таки джерела WSJ не брешуть, а таке трапляється рідко, і в Україну вже до кінця жовтня приїде перша партія з 3350 ракет ERAM (усі одразу навряд чи надійдуть, бо це занадто велика цифра, враховуючи невідомі обсяги запасів і виробництва, яке в ідеалі має сягати 1000 одиниць на рік), то нещодавня заява Трампа про «неможливість виграти війну без ударів по території ворога» заграє новими фарбами.Так, у самій статті згадуються слова американського чиновника з адміністрації, які не так давно наводило Politico, що той пост нічого не означав і жодної позиції американського президента не змінив. Але факт продажу й доволі швидкого постачання цих ракет до України став відомий уже після заяви Трампа, тоді як пакет було погоджено ще до початку самого саміту на Алясці. З усього цього особисто я можу зробити висновок, що їхнє постачання від початку сприймалося і досі сприймається адміністрацією американського президента як інструмент тиску на москву, який мав проявитися після того, як «пряник» у вигляді рандеву на Алясці не спрацював, і довелося діставати бодай якийсь «батіг».І щойно до Трампа дійшло, що всі поступки путіна були фарсом, а він знову водить його за ніс, продовжуючи бомбити Україну (дистанціювання американського президента від теми зустрічі Зеленського з путіним свідчить, що він зрозумів свою помилку і не хоче з нею асоціюватися, діючи так само, як робив завжди), він вирішив витягти цей «батіг», попередньо «прогрівши» усіх своєю заявою про необхідність завдання ударів по росії.Про те, що все це – саме інструмент тиску, свідчить і головна тема статті WSJ – чинна заборона для України завдавати ударів американськими ракетами по території рф. Механізм цієї заборони ще навесні розробив добре відомий нам Елбрідж Колбі (саме через нього постачання зброї кілька разів призупиняли). Він передбачає необхідність отримання дозволу на кожен такий удар (чи то американською зброєю, чи навіть коли потрібні лише американські цільовказівники) безпосередньо від міністра оборони Гегсета.Тобто, американці можуть у найближчі місяці передати нам кілька сотень чи навіть тисяч ракет, чудово розуміючи, що без їхнього дозволу ми їх ніколи не використаємо. І про це так само знатимуть у москві. Такий крок, ймовірно, потрібен лише для того, щоб сам факт наявності у нас цієї зброї використовувати як аргумент для тиску на кремль задля більш конструктивних перемовин. Погрожуючи у разі їхньої невдачі всі наявні заборони легко скасувати.Чи спрацює цей «батіг» – побачимо за кілька місяців. Але щось підказує, що такий розрахунок, якщо він справді саме такий, не наблизить москву до бажання миру, а лише змусить її активніше шукати способи затягування того цирку, який у Вашингтоні нині називають «мирними переговорами».🇺🇦POLITpedia