POLITpedia | Вчергове жахаюсь не рівню внутрішньої (тут усе і так зрозуміло), а сам...

Вчергове жахаюсь не рівню внутрішньої (тут усе і так зрозуміло), а саме зовнішньої комунікації нашої влади – особливо на тлі сьогоднішніх подій.Учора Зеленський зробив заяву з пропозицією принаймні припинити обстріли мирних об’єктів (в той час, коли такі обстріли наявні переважно лише зі сторони ворога). Сьогодні він її повторив вже після московських обстрілів.Але найголовніше, що прозвучала вона вчора вже після того, як путін відкрито визнав доцільність їх атак на цивільну інфраструктуру, якщо там можуть бути військові.З ночі й протягом усього дня москва демонстративно б’є саме по цивільних цілях. І все це – за день до саміту в Лондоні.У той же час наші знищують величезний склад боєприпасів у Володимирській області.Ось вам і "відмінний" фон напередодні завтрашньої зустрічі – і водночас готовий ґрунт для гучних заголовків на кшталт: «Після українських закликів утриматися від ударів по цивільних, москва продовжує нищити міста та вбивати мирних, поки ЗСУ знищують військові об’єкти ворога».Тільки бери й кричи про це з кожного закутка. Буквально створюючи дипломатичну розтяжку, яка ставить будь-які можливі американські ініціативи – і щодо примусу України до поступок, і щодо легітимізації московських завоювань (тут я про визнання Криму) – у надзвичайно незручне становище.Те саме і з тупіним, який своїм «великодушним» жестом великоднього перемир’я намагався зробити пас Трампу, але вже сьогодні остаточно зруйнував навіть своє кволе амплуа миротворця.Усе це треба було би максимально розкручувати для вестернів, які дуже люблять такі емоційні затравки. Але наша реакція – надто стримана.Так, вчергове звинуватили москву у небажанні миру, але це все. Ми справді багато так втрачаємо, хоча, можливо, просто я чогось не розумію.🇺🇦POLITpedia