До речі, щодо тарифних погроз Трампа, які, по суті, передбачають вторинні санкції. На днях мені на очі потрапила стаття в The New York Times, написана двома економістами, які розробили дуже цікавий план щодо цієї теми.Я розумію, що TNYT – продемократичне видання, але зміст цієї статті, думаю, міг би сподобатися самому Трампу.Так ось, у ній пропонується не звичне запровадження вторинних санкцій, а цікавіший механізм, який автори назвали "універсальним російським тарифом".Його суть така: перш ніж москва зможе продати бодай краплю газу чи нафти, вона має сплатити до казначейства США комісію в розмірі 20 доларів за кожен барель нафти (московський Urals зараз коштує приблизно 65 доларів). Якщо ж цей платіж не здійснюється, під санкції США автоматично потрапляє не лише покупець, а й танкер, який доставляє нафту, банк, що обробляє платіж, страхова компанія, яка покриває ризики, та порт, який приймає судно. Таким чином, усі змушені обирати між співпрацею з москвою чи потраплянням під гарячу руку Вашингтона.Виходить, що або москва платить США, продаючи нафту за нижчою ціною (40-45 доларів за барель), або ж вона змушена шукати найвідбитіші компанії, які не бояться санкцій, але все одно отримуючи менше, щоб хоч хтось погодився купувати.Як зазначають економісти, така ініціатива могла б приносити американському бюджету до 120 мільйонів доларів щодня (понад 40 мільярдів на рік), при цьому жодним чином не зменшуючи обсяг нафти на ринку, а отже, не стимулюючи зростання цін.Але остаточне рішення – за Трампом.